Хімічний опік очей: в чому небезпечність та яка перша допомога

(2 оцінок, середнє 3.00 з 5)

Завантаження...

Зміст:

• Що таке хімічний опік очей і як він виглядає
• Ступені хімічного опіку очей
• Що робити при хімічному опіку очей
• У яких випадках хімічний опік вимагає медичної допомоги

Хімічний опік ока – це гостре травматичне ушкодження очного яблука, кон’юнктиви, повік внаслідок впливу агресивних хімічних речовин. Опік ока хімічний супроводжується гострим болем, рясною сльозотечою, світлобоязню, почервонінням повік і кон’юнктиви та іншими проявами. Щороку у світі реєструється 55 млн. травм очей, з них до 15% припадає на опіки (хімічні, термічні та променеві). Найпоширенішими є хімічні опіки очей, що становлять 60-80% загальної кількості опіків очей. Близько половини з них відбувається внаслідок необережного поводження з побутовими хімікатами. Отже, у групі ризику не лише робітники хімічних підприємств і лабораторій, але й домогосподарки, люди, що роблять ремонт, дачники. І якщо хімічний опік ока 1 ступеня при своєчасному наданні допомоги може минути без наслідків, то при тяжких опіках існує висока ймовірність незворотного зниження гостроти зору, а опік 4 ступеня загрожує 100% втратою зору.

Що таке хімічний опік очей та як він виглядає

Хімічний опік ока – це пошкодження кон’юнктиви, рогівки, іноді більш глибоких структур ока, а також тканин, які його оточують, в результаті контакту з хімічно агресивною речовиною. Опік ока хімічний можуть спричинити:

• луги: гашене вапно, цемент, каустична сода, нашатирний спирт, хлорний відбілювач;
• концентровані кислоти – оцтова, соляна, сірчана (акумуляторна рідина) тощо;
• речовини, що подразнюють шкіру та слизові – слабоагресивна побутова хімія, косметичні засоби, спирт, вміст балончиків для самозахисту, інші аерозолі.

Характер пошкодження ока значною мірою залежить від реакції хімічної речовини (кислотна чи лужна).

Кислота викликає денатурацію білків, на поверхні утворюється струп, площа якого зазвичай відповідає площі контакту з агресивною речовиною. Він запобігає поширенню агресивної речовини вглиб, під ним ушкодження ока зазвичай незначне або відсутнє. Але існує ризик запалення внаслідок реакції тканин на кислоту, приєднання вторинної інфекції.

Луги розщеплюють клітинні мембрани, викликають загибель клітин, руйнування тканин, цей процес поширюється та поглиблюється, тому зона некрозу значно перевищує зону безпосереднього контакту з лугом.

Категорія хімічний опік очей у МКБ 10 (МКХ 10) об’єднує 5 діагнозів (Т 26.5 – Т 26.9) з різною локалізацією пошкодження:

• повік та зони навколо очниці;
• рогівки та кон’юнктивального мішка;
• опік, що супроводжується розривом і руйнуванням очного яблука;
• опік інших частин ока та його придаткового апарату;
• неуточненої локалізації.

Ступені хімічного опіку очей

I – легкий ступінь:

• почервоніння повік і кон’юнктиви;
• набряк рогівки;
• рясна сльозотеча;
• різь, відчуття печіння;
• світлобоязнь;
• поверхневі ерозії рогівки, що виявляє офтальмолог при проведенні проби з барвником.

II – середньої тяжкості:

• пухирці на шкірі повік;
• кон’юнктива вкрита поверхневими плівками, що легко знімаються;
• набряк рогівки;
• нерівна, сірувато-каламутна поверхня рогівки;
• біль;
• розмитість зору.

III – тяжкий опік з ушкодженням до 50% очного яблука:

• кон’юнктива вкрита жовтуватими, сірувато-білими матовими струпами, що не знімаються;
• рогівка мутна, схожа на матове скло з сухою поверхнею;
• інтенсивний біль;
• зниження зору (можна розрізнити тільки контури предметів);
• можливе приєднання симптомів іридоцикліту – набряк, почервоніння ока, зміна кольору райдужної оболонки, звуження та деформація зіниці, біль, сльозотеча.

IV – особливо тяжкий, з глибоким некрозом, що поширюється на склеру:

• поширений некроз шкіри повік, кон’юнктиви;
• омертвілі тканини втрачають чутливість;
• рогівка схожа на непрозору білу пластинку з фарфору;
• можлива перфорація рогівки – утворення глибокого дефекту.

Що робити при хімічному опіку очей

До 50% випадків усіх хімічних опіків ока трапляються вдома чи на дачі. Спричинити їх можуть засоби для прибирання, чищення, лакофарбові матеріали, агрохімікати (пестициди, гербіциди), спирт, помилкове закапування до ока не призначених для цього медикаментів, їдкий сік рослин (борщовик), фарба для вій чи клей для їх нарощування. При хімічних опіках очей слід надати невідкладну допомогу якнайшвидше, не пізніше ніж через півгодини після контакту з агресивною речовиною. Збереження зору значною мірою залежить від того, чи була надана правильна долікарська допомога в перші хвилини, тому необхідно знати, що робити при хімічному опіку ока.

Хімічний опік очей може призвести до незворотної втрати зору

Відразу після надання першої допомоги необхідно терміново викликати швидку допомогу або звернутися до офтальмолога

Перша допомога при хімічному опіку

Перша допомога полягає у тривалому ретельному промиванні великою кількістю води. Краще використовувати дистильовану або ледь теплу переварену воду, але якщо немає їх запасу, можливо використовувати воду з під-крану. Оптимальна температура – 12-18°С.

Покроковий алгоритм, як лікувати хімічний опік ока в домашніх умовах:

1. Викликати «швидку».
2. Ретельно вимити руки, в ідеалі – надіти стерильні рукавички.
3. Повіки розсунути та утримувати в такому положенні.
4. Видалити хімікат з ока. У разі опіку порошковим хімікатом потрібно уважно оглянути око, якщо на поверхні залишився порошок, перед початком промивання акуратно видалити його ватною паличкою
5. Промити око. Якщо в домашній аптечці знайдеться стерильний 0,9% фізрозчин, почати промивання з нього (досить 200-300 мл). Якщо фізрозчину під рукою немає, одразу промивати око водою
6. Для промивання можна набирати воду в спринцівку, шприц без голки, направляти долонею струмінь з крана, використовувати душ. В разі опіку одного ока подбайте про те, щоб вода під час промивання не потрапила до іншого.
7. Промивання повинно тривати 20-30 хвилин, при опіку лугами чи кислотами – до приїзду лікаря.

Після промивання рекомендується застосовувати для нейтралізації наслідків хімічного опіку очей краплі, мазі з анестетиками, антисептичними, антибактеріальними, протизапальними компонентами, замінник сльози, засоби для прискорення регенерації. Але призначити такі препарати може тільки лікар-офтальмолог.

У яких випадках хімічний опік вимагає медичної допомоги

Будь-який хімічний опік ока потребує кваліфікованої медичної допомоги:

• при опіках слабкими кислотами та речовинами, що не належать до кислот чи лугів, бажано викликати «швидку»;
• якщо ви не викликали фахівців додому, а обмежились самостійним промиванням, після цього якнайшвидше зверніться до офтальмолога. Бажано захопити упаковку від речовини, що спричинила опік;
• при опіках кислотами та лугами виклик «швидкої» є обов’язковим. Медики доповнять самостійно вжиті заходи невідкладною професійною допомогою, за потреби доставлять пацієнта до стаціонару;
• залежно від ступеня тяжкості опіку в стаціонарі може проводитись комплексна терапія або термінова хірургічна операція для порятунку ока;
• після усунення гострих проявів необхідна консультація офтальмолога. Він проведе комплексну діагностику, оцінить ступінь ушкодження, призначить лікування (медикаментозна терапія, фізіотерапія) для повноцінного відновлення, профілактики ускладень.

Висновок

Джерела

• Baradaran-Rafii A, Eslani M, Haq Z, Shirzadeh E, Huvard MJ, Djalilian AR. Current and upcoming therapies for ocular surface chemical injuries. Ocul Surf. 2017 Jan;15(1):48-64.
• Huang YF, Wang LL. [How to improve the prevention and treatment of ocular chemical burns in China: important elements]. Zhonghua Yan Ke Za Zhi. 2018 Jun 11;54(6):401-405.
• Struck HG. [Chemical and Thermal Eye Burns]. Klin Monbl Augenheilkd. 2016 Nov;233(11):1244-1253.
• Колесник Сергій. Зір – найцінніше, чим нагородила природа людину. «Охорона праці»,№9, 2022.