Поверхневе пошкодження рогівки ока

Рогівка – це опукла прозора 5-шарова оболонка на зовнішній поверхні ока, яка його підтримує та захищає від механічних впливів сторонніх предметів, речовин, світла, температури та інших зовнішніх впливів. Вона є частиною оптичної системи ока, а також бере участь у обміні речовин. Найпоширеніша офтальмологічна проблема – пошкодження, особливо поверхневе ушкодження рогівки ока. Її зовнішній поверхневий шар складається з плоских епітеліальних клітин, що характеризується особливо високою вразливістю.

Найпоширеніші причини пошкодження рогівки очей

Викликати пошкодження рогового шару можуть внутрішні та зовнішні причини. Для пошкодження через внутрішні причини: порушення метаболізму, аутоімунна патологія, генетична аномалія, нестабільність внутрішньоочного тиску, сухість слизової оболонки, вікові зміни — властиве ураження двох очей або одночасно, або послідовно. Внутрішні причини призводять до стоншення та зниження захисних властивостей рогової оболонки, що провокує її ерозію, розрив чи відшарування.

Але найчастіше пошкодження, тим більше поверхневе пошкодження рогівки ока виникає із зовнішніх причин — це:

1. Тупа травма – забій, садна, стирання.
2. Гострі порушення цілісності – подряпина, прокол, поріз.
3. Хімічний вплив – потрапляння лугу чи кислоти.
4. Первинна бактеріальна, вірусна, грибкова чи паразитарна інфекція.
5. Термічна дія – опік гарячим або занадто холодним повітрям, парою, предметом.
6. Травми, спричинені сонячними променями або світловими приладами.

У список частих причин поверхневого пошкодження рогівки ока сьогодні входять і нещасні випадки при носінні або недотриманні правил догляду та експлуатації контактних лінз та окулярів.

Симптоми пошкодження рогівки ока

Будь-яке, навіть незначне пошкодження зовнішньої оболонки ока, зокрема і стирання рогівки, може призвести до зниження гостроти та навіть втрати зору. Типові симптоми ушкодження рогівки ока називаються рогівковий синдром. До нього входять такі прояви як:

• виражений біль у оці;
• сильний дискомфорт на кшталт «пісок у оці»;
• почервоніння слизових у місці переходу рогового шару до склери;
• прояв судин на склері;
• інтенсивна сльозотеча;
• світлобоязнь;
• напруга та посмикування м’язів повіки;
• рефлекторне змикання повік чи неможливість їх відкрити;
• нечіткість зору.

У іпохондриків та чутливих осіб навіть поверхневе пошкодження рогівки ока, крім перерахованих симптомів рогівкового синдрому, може спричинити головний біль, запаморочення та напади нудоти.

Які можуть бути наслідки подряпаної рогівки ока

Найчастіше хімічний опік ока призводить до помутніння склоподібного тіла, термічне пошкодження може спричинити вторинну глаукому, а подряпина на рогівці ока – наслідки у вигляді ерозії, виразки, травматичної катаракти.

Крім цього будь-який різновид пошкодження рогівки ока може призвести до таких ускладнень як:

• помутніння та запалення (кератит) рогової оболонки;
• кон’юнктивіт;
• ячмінь;
• орбітальний целюліт – запалення м’яких тканин навколо очного яблука;
• увеїт – запалення судинної оболонки ока;
• дакріостеноз і дакріоцистит – непрохідність слізних каналів та запалення слізного мішка;
• виразка рогівки;
• рубцеві дефекти.

Чим глибше відбулося порушення цілісності рогової оболонки, то вищий ризик розвитку ускладнень. Існує ймовірність атрофії зорового нерва та втрати зору, абсцесу головного мозку та сепсису. Два останні ускладнення дуже важко лікуються, і в 75% випадків закінчуються смертю. Зберегти зір, здоров’я та життя може лише своєчасний візит до офтальмолога, та виконання всіх лікарських рекомендацій.

Що можна зробити самостійно

Правильна перша допомога при пошкодженні рогівки ока – один із факторів швидкого одужання. Подряпане око або травмування рогової оболонки іншим способом слід обробити таким чином:

1. Припинити вплив травмуючого фактора:
   • видалити сторонній предмет чистими руками, тканинною серветкою або струменем ледь теплої води;
   • при попаданні лугу або кислоти – промити проточною прохолодною водою;
   • при гарячому термічному опіку – охолодити холодним компресом;
   • при обмороженні – зігріти закрите око теплою долонею.
2. Ізолювати пошкоджене око від контактів із зовнішнім середовищем:
   • зробити на закрите око аплікацію зі стерильної марлі, зафіксувавши її лейкопластирем або бинтовою пов’язкою, яка не давить(!) на око;
   • одягти коригуючі або сонцезахисні окуляри.

Після надання першої допомоги при пошкодженні рогівки ока слід їхати до офтальмолога. У моменти, коли це можливо, здорове око можна закривати. Це допоможе уникнути симетрично-рефлекторного моргання.

Діагностика та лікування

Яким буде лікування – консервативним чи оперативним, та вибір його схеми – залежить від ступеня тяжкості пошкодження та давності травми рогівки ока. Носіння контактних лінз заборонено до дозволу офтальмолога. Пов’язка на очі підвищує ризик інфікування, тому не застосовується. Захищати очі рекомендується окулярами.

Поверхневі порушення лікуються консервативно протягом 3-15 днів. Проникаючі вогнища та глибокі руйнування рогової оболонки усувають лише хірургічним шляхом. Сьогодні з цією метою роблять кератопластику, кератопротезування, тотальну задню кріопексію, пневморетинопексію, внутрішньорогівкове введення біополімерного диска, лазерну коагуляцію новоутворених судин, ексімер-лазерну ФРК.

Поверхневі пошкодження рогівки ока оглядаються за допомогою щілинної лампи. Для об’єктивізації даних при глибших пошкодженнях або запущених запаленнях офтальмолог може призначити виконання пахіметрії, конфокальної мікроскопії, УЗД-біомікроскопії, кератотопографії.

Лікування подряпаної рогівки ока

Подряпане око лікується консервативно. Протягом перших 24 годин після подряпини зазвичай призначають:

1. промивання хлоргексидином;
2. закладання тетрациклінової мазі;
3. прийом таблетованого НПЗЗ (кеторолак, диклофенак).

Далі протягом 5 днів показані краплі для загоєння рогівки – калію йодид 2%, тіотриазолін, Сікапротект, Тауфон. Добре зарекомендували себе очні гелі Корнерегель та Солкосеріл. Знеболити допоможуть краплі Ацетамінофен.

Як відновити рогівку після лінз

Допомогти швидше відновитись епітеліальним клітинам зовнішнього шару рогової оболонки, які були зруйновані неправильним носінням контактних лінз, допоможуть краплі метилурацил, ретинолу ацетат, Тауфон, Оковирин та очна мазь Солкосерил або Корнерегель.

Для прискорення регенеративних процесів у рогівці та посилення дії очних крапель лікар може призначити носіння бандажних контактних лінз, насичених протягом 2–4 годин розчином дексаметазону, гентаміцину, Емоксипіну або Офталека, а для попередження вторинної інфекції. тетрациклінової або еритроміцинової мазі.

Лікування зазвичай займає 10-15 днів, після чого протягом місяця показано користуватися краплями “штучна сльоза”.

Висновок

Лікування пошкодження рогівки ока, у тому числі й поверхневого, слід виконувати за призначенням та з фінальним контролем офтальмолога. Самолікування може призвести до серйозних ускладнень. У деяких випадках, навіть після адекватно призначеного та відповідально виконаного лікування, терміни якого коливаються в залежності від масштабу та тяжкості травми, можливий рецидив – мимовільне, зазвичай після сну, виникнення нової рани.

При отриманні пошкодження рогівки ока не затягуйте з походом до офтальмолога. Лікарі київської клініки ВІЗІОБУД допоможуть киянам та гостям столиці зберегти зір та здоров’я.