Поверхневе пошкодження рогівки ока

(2 оцінок, середнє 4.00 з 5)

Завантаження...

Стаття оновлена 03.2026

Зміст:

• Причини пошкодження рогівки
• Ознаки пошкодження рогівки
• Травма рогівки ока: які можуть бути наслідки
• Перша допомога при травмі рогівки
• Як відновити рогівку після лінз
• Коли варто звернутися до офтальмолога в разі пошкодження рогівки

У структурі звернень до офтальмологів, приблизно 3 % – це різноманітні травми та пошкодження органів зору. До 80 % з них зумовлені пошкодженням рогівки ока. Статистика насправді неповна, адже багацько травматичних епізодів здаються незначними, зір зберігається і люди не поспішають до спеціалістів.

На жаль, така поведінка інколи призводить до серйозних проблем. Бо рогівка – прозора лінза ока, має заломлювальну силу понад 40 діоптрій, її стан дуже сильно впливає на якість зору. Водночас вона позбавлена судин, захищена ззовні лише м’якими тендітними повіками, а імунний захист забезпечує виключно слізна плівка.

Тому завжди є ризик, що пошкодження, навіть поверхневе, призведе до глибоких виразок із ризиком перфорації рогівки. Проблем додає і те, що дефекти рогової оболонки самостійно гояться не прозорою тканиною, кальцинуються. Як наслідок, зір на пошкоджене око може просісти назавжди.

Причини пошкодження рогівки

Основний чинник – це пряма травма рогівки ока. На другому місці стоять зовнішні причини, не пов’язані з фізичним впливом на рогову оболонку. І третє – внутрішні чинники, через які рогівка стає вразливою до будь-якого впливу або її фізіологічні шари (епітелій, строма) руйнуються самі.

Найпоширеніші причини пошкодження рогівки:

• Сторонні тіла – травинки, пил, стружка. Потрапляють в око та працюють, як абразив під час кожного кліпання.
• Безпосередня травма – гілка дерева, удар. Гострий предмет може призвести до наскрізного пошкодження рогівки, тупий здатен контузити око.
• Хімічні опіки – луги чи кислоти коагулюють білкові молекули. Рогова оболонка стає непрозорою, на ній утворюється плівка або виразки. Найбільше вразливі щодо цього діти.
• Термічні опіки – контакт ока зі щипцями для волосся чи гарячою парою в побуті не є рідкістю. Навіть легкий опік руйнує імунний захист рогівки та відкриває ворота інфекціям, тяжкий – коагулює тканини.
• Променеві опіки – зазвичай, це ультрафіолет сонця, зварка, радіація. Обпечений епітелій запалюється, виникає променевий кератит із непростим прогнозом.
• Інфекційні чинники – вірус герпесу, бактеріальна флора. Кератити призводять до серйозних та глибоких пошкоджень рогівки.

Є ще одна поширена причина поверхневого пошкодження рогівки ока: контактні лінзи. Жорсткі в цьому плані більш небезпечні, але й м’які, за умови неправильного підбору, зберігання та користування, здатні завдати серйозної шкоди.

Ознаки пошкодження рогівки

Будь-яке, навіть незначне пошкодження зовнішньої оболонки ока, зокрема й тертя заплющених очей, може призвести до зниження гостроти та навіть втрати зору. Типові симптоми ушкодження рогівки ока називаються рогівковий (корнеальний) синдром. До нього входять такі прояви:

• виражений біль в оці;
• сильний дискомфорт на кшталт «піску в очах»;
• почервоніння слизових оболонок у місці переходу рогового шару в склеру;
• виразна мережа судин на склері (ін’єктованість);
• інтенсивна сльозотеча;
• світлобоязнь, неконтрольований спазм повік (блефароспазм);
• напруженість та посмикування м’язів повіки;
• нечіткість зору.

В іпохондриків та чутливих осіб, навіть, поверхневе пошкодження рогівки ока, крім перерахованих симптомів рогівкового синдрому, може супроводжуватися головним болем, памороченням, нападами нудоти.

Пояснюється це тим, що рогова оболонка має дуже насичену мережу больових рецепторів. Однак головні симптоми пошкодження рогівки завжди будуть пов’язані із зором, основний із них – світлобоязнь.

Травма рогівки ока: які можуть бути наслідки

Більшість легких поверхневих пошкоджень дійсно гояться самотужки. Злегка подряпаний епітелій рогівки зберігає непогану здатність до регенерації, головне – щоби дефект не дійшов до основи епітеліального шару. Та, навіть, незначні зовні пошкодження сильно послаблюють здатність тканин рогової оболонки протистояти іншим чинникам: інфекція, тиск рідини в передній камері ока тощо. Глибокі ж ураження, завжди створюють ризики для нормальної функції ока. На жаль, відрізнити їх від легких пошкоджень, без професійних навичок та інструментів, практично неможливо.

Які можливі наслідки пошкодження рогівки:

• інфекційний або асептичний кератит;
• глибока повзуча виразка рогівки;
• передній увеїт (запалення судинної оболонки ока);
• набута дистрофія речовини рогівки;
• деформація природної лінзи (кератоконус, кератоглобус);
• рубцеві зміни та кальцинація прозорої строми;
• посттравматична катаракта;
• запалення очного яблука (ендофтальміт);
• перфорація (утворюється наскрізний отвір до передньої камери ока).

Перша допомога при травмі рогівки

Діяти треба якомога швидше. Алгоритм залежить від того, який саме чинник завдав пошкодження.

1. Сторонні тіла. Треба ретельно роздивитися око. Якщо сторонній предмет дрібний і рухливий, можна спробувати вимити його струменем теплої води. Мити треба до 20 хвилин, лити воду зверху, схиливши обличчя на бік. У жодному разі не терти око, наслідком буде подряпана рогівка ока та ризик ускладнень.
2. Хімічні опіки. Перша допомога – теж рясне промивання чистою, прохолодною водою впродовж, щонайменше, 30 хвилин. Потім закрити око м’якою пов’язкою та негайно їхати в офтальмологічну клініку.
3. Термічні опіки. Єдиний правильний вчинок – промивання холодною водою до пів години та негайна консультація офтальмолога.
4. Променеві опіки взагалі самостійно лікувати не можна. Ба більше: навіть, знеболювальні краплі застосовувати не можна. Анестетики зменшують чутливість рогівки та ослаблюють рефлекс кліпання. Є ризик пересихання, інфікування рогової оболонки.

Окремо зупинимося на безпечному транспортуванні таких пацієнтів. Головне правило – уникати тиску на око. Оптимально буде накласти на пошкоджене око спеціальну шину, яка захищає орган зору від зовнішніх чинників та не створює тиску на очне яблуко. За відсутності такої шини – скористайтеся будь-якими окулярами.

Не можна пробувати витягти стороннє тіло, якщо воно застрягло в рогівці: це завдасть суттєвих пошкоджень тендітній тканині рогової оболонки. Постраждалу людину треба негайно показати офтальмологу.

Як відновити рогівку після лінз

Контактні лінзи чинять прямий фізичний вплив на поверхню рогівки, і цим користуються лікарі для лікування міопії. Та інколи цей вплив стає причиною негараздів: епітелій відлущується, пошкоджується гострими краями жорстких лінз, коли вони сповзають. Щоби не розмірковувати, як відновити рогівку після лінз, їх треба обирати спільно з компетентним офтальмологом. Лікар, за індивідуальними параметрами ока підбирає людині оптимальні лінзи та інструктує, як їх правильно носити, доглядати.

Якщо ж ситуація трапилася, і на тлі застосування контактних лінз розвинувся рогівковий синдром, потрібно:

• негайно зняти лінзи та помістити у контейнер;
• закапати краплі з репаративними, протизапальними компонентами;
• звернутися до клініки, розповісти лікарю про свої скарги.

Коли варто звернутися до офтальмолога в разі пошкодження рогівки

Звісно, щоразу, коли щось потрапить в око, до клініки їхати не варто. Практика доводить, що поверхневі пошкодження рогівки до 1 мм довжиною, успішно гояться самі. Та навряд чи можна самостійно, без спеціального обладнання, розпізнати тяжкість пошкодження.

Тому перерахуємо основні сигнали про необхідність звернутися до офтальмолога після травми рогівки:

• біль не вщухає впродовж 1–2 годин;
• турбує виражена світлобоязнь, блефароспазм;
• кон’юнктива та склера помітно почервонілі;
• на поверхні рогівки неозброєним оком видно плівку, плями;
• стороннє тіло проникає в глибину строми рогової оболонки;
• погіршився зір із травмованого боку;
• з ока виділяється кров.