Діагностика кератоконуса у Києві

Нормальна рогівка має сферичну форму, котра дає їй змогу правильно заломлювати світло, забезпечувати нормальну гостроту зору. Та в деяких випадках рогова оболонка стає конусоподібною, загостреною і стоншеною в центрі. Подібна аномалія належить до категорії дегенеративних хвороб рогівки й називається кератоконус. Деформація рогової оболонки, першої біологічної лінзи рефракційного апарату ока, призводить до грубих порушень зору, які в просунутих стадіях неможливо коригувати лінзами чи окулярами. Страждають, зазвичай, обидва ока одразу.

Точна поширеність патології невідома, оскільки викривлення рогівки на ранній стадії має слабку вираженість, пацієнтами не відчувається або коригується в найближчій оптиці. Однак статистика свідчить, що кератоконус – це досить поширений стан: він зустрічається приблизно в 140 людей на кожні 100 тис. населення світу. Цільові дослідження із використанням сучасних методик обстеження наводять більш сумні цифри: патологію малої вираженості знаходять у 1 з 375 людей. Найбільше ризикують люди з африканським та латиноамериканським корінням.

Переважно дебют хвороби стається в молодому віці (у підлітків, молоді 20–25 років), жінки й чоловіки хворіють однаково часто. Активне прогресування, з появою виражених порушень зору, триває до 30–40 років. І вкрай бажано якомога раніше дізнатися, що в людини кератоконус: таке знання дає змогу вжити ефективних лікувальних заходів, сповільнити прогресування хвороби й зберегти зір.

ЦИТАТА ЛІКАРЯ

Найкращою діагностичною методикою вважається оптична когерентна томографія. Безпечна процедура надає повну інформацію про товщину та кривизну рогівки, дає можливість швидко встановити діагноз і почати лікування кератоконуса.

Діагностика кератоконуса

В перебігу хвороби виділяється чотири етапи (ступені тяжкості): субклінічний кератоконус, легкий, помірного та тяжкого ступеня. І, хоча пацієнти на субклінічній стадії майже не відчувають негараздів, а легкі порушення зору коригуються просто окулярами, професійний офтальмолог здатен виявити ранні ознаки проблеми та вжити відповідних лікувальних заходів.

Щоби краще зрозуміти, як саме допомогти людині, стадіювання хвороби проводиться за критеріями Амслера-Крумейха (Amsler–Krumeich), для чого пацієнту організовується всебічне інструментальне обстеження.

Діагностичний алгоритм передбачає такі заходи:

• діагностика гостроти зору спеціальним проєктором з корекцією та без;
• безконтактна тонометрія – безконтактне вимірювання тиску в передній камері ока;
• комп’ютерна авторефкератометрія, що надає інформацію про стан всіх прозорих середовищ ока;
• оптична когерентна томографія – інформативна методика з дуже широкими діагностичними можливостями;
• біомікроскопія із застосуванням щілинної лампи, з фарбуванням рогівки та застосуванням спеціальної лінзи;
• кератотопографія – визначення геометрії передньої та задньої поверхонь рогівки;
• ультразвукове дослідження очей.

Методи лікування кератоконуса

Оптимальний підхід можна обрати лише після детального обстеження пацієнта, визначення стадії, причини хворобливого стану та патологічних змін у рогівці. Якщо проблему виявляємо вчасно, можна обмежитися консервативними методиками й завдяки цьому зменшити вартість лікування кератоконуса.

Індивідуально на кожне око підбираються окуляри для адекватної корекції зору. На середніх ступенях патології – жорсткі газопроникні контактні лінзи або склеральні гібридні лінзи із жорстким центром та м’якою периферією.

У разі просунутих зрушень у роговій оболонці чи грубих порушень зору, застосовуються офтальмохірургічні методи лікування кератоконуса:

• молекулярне зшивання колагену (крос-лінкінг) – з розтягнутої поверхні видаляється епітелій, на це місце наносять спеціальну суміш і опромінюють ультрафіолетом, утворюючи прозорий щільний шар;
• встановлення інтраокулярних лінз, котрі коригують порушення рефракції, спричинені кератоконусом;
• повношарова кератопластика – трансплантація донорської рогівки – методика, яка дає змогу вилікувати кератоконус, проте має очевидні складнощі, зумовлені проблемами донорства органів;
• глибока передня пластинчаста кератопластика – вибіркове висічення ослаблених, розтягнутих зон і заміна їх здоровою донорською тканиною;
• трансплантація передньої пластинки – на конусоподібну ділянку ставиться своєрідна латка з донорської рогівки.

Причини виникнення кератоконуса

Механізм, за яким розвивається патологія – слабкість основної тканини, строми, рогівки. У ній визначається дефіцит нормальних міцних молекул колагену. Як наслідок, внутрішньоочний тиск чи інші впливи призводять до розтягнення ослабленої центральної частини рогової оболонки.

Сучасна офтальмологія достатньо вивчила кератоконус та ймовірні причини його розвитку. Найбільш вагомими провокативними чинниками вважаються:

• хромосомні порушення (синдроми Дауна, Нунан, вроджений амавроз Лебера);
• схильність до алергічних хвороб (атопічний дерматит, сезонний риніт, астма);
• занадто сухий мікроклімат робочого чи домашнього середовища;
• часте тертя очей, наприклад, на тлі синдрому сухого ока;
• неправильно підібрані жорсткі контактні лінзи;
• інфекційні ураження рогової оболонки;
• потужне ультрафіолетове опромінення;
• хронічні в’ялі запальні процеси в організмі;
• спадкова схильність – у дітей, чиї батьки мали захворювання на кератоконус, ризик патології у 15–65 разів вищий, ніж у пересічної людини.

ЦИТАТА ЛІКАРЯ

Головну роль у розвитку кератоконуса все ж відводять генетиці. Відомо кількадесят генів, котрі регулюють щільність колагенової строми рогівки, й чим більше з них працюють аномально, тим вищий ризик, що людина матиме кератоконус обох очей. Одностороннє ураження зустрічається вкрай рідко й має, зазвичай, травматичне походження.

Симптоми кератоконуса

Випинання центральної частини рогівки супроводжується не лише її загостренням, але й збільшенням крутизни. При цьому порушується геометрія цієї лінзи, розвивається неправильний астигматизм. Внаслідок прогресування порушень, з часом відбувається перебудова клітинного складу рогової оболонки: прозорі епітеліальні замінюються на епідермоподібні, через що відбувається помутніння рогівки. Усе це й призводить до порушень зору.

Замислитися про візит до офтальмолога мусять властиві кератоконусу симптоми:

• раптове погіршення зору в молодому, підлітковому віці, яке погано коригується окулярами, лінзами;
• світлобоязнь – відчуття болю, блефароспазм у сонячний день або при погляді на джерело світла;
• викривлення прямих ліній зорових об’єктів, як прояви неправильного астигматизму;
• асиметричні порушення рефракції – приблизно у 40 % пацієнтів відчутні зміни починаються на одному оці, хоча генетичні причини виникнення кератоконуса завжди призводять до двобічного пошкодження;
• помутніння рогівки й затуманення зору внаслідок розривів та утворення рубців рогової оболонки;
• різкий біль в оці та втрата зору, що є наслідком водянки рогівки – гострого стану, який частіше розвивається в чоловіків на просунутих стадіях кератоконуса.

Відгуки пацієнтів клініки VISIOBUD