Записатися до офтальмолога:
Для військовослужбовців ЗСУ – обстеження, консультації та лікування захворювань, що виникли внаслідок участі у бойових діях, ми надаємо безкоштовно.
Хочете отримати консультацію або записатися на прийом?
Ми перетелефонуємо Вам найближчим часом!
Loading... Сітківка ока (лат. retina) являє собою тонку оболонку, яка складається з нервових клітин, що вистилає внутрішню поверхню очного яблука. Її функція – сприйняття і перетворення світла в електричні імпульси, які передаються для аналізу в головний мозок по зоровому нерву. Різні види загальних і системних захворювань, травми, а також вікові зміни можуть викликати патології цієї оболонки, серед яких є і дистрофія сітківки. Як і всі інші патології сітківки, це стан ігнорувати не можна, так як досить вірогідна повна втрата зору.
Ретина складається з 10 шарів мікроскопічної товщини. Кожен з них виконує свої функції в зоровому процесі сприйняття. Їх сукупна товщина складає всього лише 0,4 мм. Стоншування і руйнування цього загального шару, яке відбувається в результаті порушення (dys) його живлення (trophe), називають дистрофією сітківки.
Першопричина стоншування сітківки – порушення кровопостачання, внаслідок якого відбуваються її дегенеративно-дистрофічні зміни. Призвести сітківку до дистрофії можуть різні, як одна, так і декілька причин:
Слід також зазначити, що дебют розвитку дистрофії сітківки у багатьох починається з перенесення вірусного захворювання. До речі, за статистикою, жінки страждають від цієї патології в 2 рази частіше за чоловіків.
Залежно від різновиду і ступеня тяжкості патології симптоми можуть відрізнятися або навіть сходити нанівець протягом тривалого часу. Проте перерахуємо загальні характерні ознаки дистрофії сітківки, при виявленні яких треба йти до офтальмолога:
Всі різновиди дегенерації сітківки прийнято групувати в 2 великі категорії – спадкові та набуті.
Крім цього, в сітківці виділяють дві фізіологічні зони, які виконують різні функції – центральну та периферичну. Тому в залежності від локалізації стоншування розрізняють центральну та периферичну дистрофію сітківки ока.
Центральна область ретини на латині називається макула, тому цю дегенеративно-дистрофічну патологію прийнято називати макулярною або макулодистрофією (синонім – дегенерація жовтої плями). У макулі зосереджені фоторецептори – колбочки, які відповідають за якість сприйняття при яскравому освітленні, а також чіткість деталей і насиченість кольору. Колбочки також дозволяють чітко розрізняти дрібні предмети поблизу та на відстані.
При макулодистрофії зір повністю не втрачається, так як залишається робочим периферичне (зверху, знизу, з боків) поле зору. Однак людина, у якої є проблеми з кровопостачанням макули, відчуває великі труднощі з орієнтацією, втрачає можливість читати та писати.
Виділяють 2 основних види макулодистрофії:
Найбільш часті причини виникнення центральних дистрофій сітківки – короткозорість, гіпертензія, атеросклероз, цукровий діабет, нервове виснаження, нікотинова (алкогольна, наркотична) інтоксикація. Згідно зі статистикою ВООЗ, найпоширенішим різновидом зорової дисфункції через дегенеративно-дистрофічні зміни сітківки є вікова макулодистрофія сітківки (ВМД).
Якщо в центрі сітківки розташовані колбочки, то на її периферії знаходяться інші фоторецептори – палички. Вони відповідають за периферійний та нічний зір, сприйняття просторового обсягу і смарагдово-синю частину спектра.
Якщо страждає кровообіг цієї частині ретини, то патологію називають периферичною дистрофією сітківки. Повна назва діагнозу: Периферична хоріоретинальна дистрофія/дегенерація, ПХРД (chorioretinal – відноситься до судинної оболонки і сітківки ока). Якщо під час обстеження буде виявлено, що патологічні процеси поширилися і на склоподібне (vitreum) тіло, то діагноз буде звучати так: Периферична вітреохоріоретинальна дистрофія, ПВХРД.
І ПХРД, і ПВХРД, небезпечні тим, що протікають без симптомів і ознак до тих пір, поки не почнеться процес відшарування сітківки і втрати зору. Лише деякі скаржаться на фотопсію – поява «в очах» яскравих світлових ефектів, що нагадують іскри, спалахи, лінії блискавок, а також плаваючі темні точки, плями, шторки. В такому випадку треба терміново йти до лікаря, так як вони можуть бути ознакою близького відшарування. Відзначимо, що найбільш небезпечними для втрати зору вважаються форми ПВХРД – «грати» і «слід равлика».
Діагностика макулодистрофії включає в себе:
При необхідності лікар призначить проведення УЗД очей, електроретинографію, ФАГ (ангіографія сітківки з послідовним введенням флуоресцеїну натрію і індоціаніну зеленого) і ОКТ-ангіографію (оптичну когерентну томографію сітківки ока з функцією ангіографії).
До речі, тест Амслера можна пройти самостійно. Він доступний в мережі інтернет.
Діагностика периферичної дистрофії сітківки представляє складність. Визначення початкових стадій патології безпосередньо залежить від досвіду та сумлінної відповідальності лікаря-офтальмолога і наявності сучасного діагностичного обладнання.
Головні первинні діагностичні заходи периферичної різновиди дистрофії:
У разі необхідності підтвердження діагнозу і/або для більш точного уявлення поточного стану лікар може призначити ФАГ, ОКТ-A, МРТ, біомікроскопію під щілинною лампою.
Яка буде надана допомога при дистрофії сітківки, це безпосередньо залежить від її різновиду.
Записатися до офтальмолога:
Початкову стадію макулодистрофії купірують за допомогою:
Як при сухій, так і при вологій різновидах макулодистрофії рекомендовано кинути палити і обов’язково носити окуляри зі спеціальним захистом від УФ-променів.
Лікування всіх різновидів периферичних дистрофій сітківки ліками, вітамінами, біологічно активними добавками, очними краплями та ін’єкціями визнано неефективним. На сьогоднішній момент єдиний дієвий спосіб, але не лікування, а профілактичного попередження відшарування сітківки – це її обмежувальна лазерна коагуляція. Але і вона не дає 100% гарантії, і пропонується до виконання людям з діагнозами ПВХРД за типом «грати» і «слід равлика» і проявами фотопсії і тим, у кого немає тривожних симптомів, але є супутні фактори ризику.
На закінчення хочемо уточнити, що провести корекцію будь-якого з різновидів дистрофії сітківки за допомогою діоптричних лінз не вийде. Профілактикою дегенеративних процесів є ведення здорового способу життя та підтримання в нормі маси тіла, артеріального тиску, рівня глюкози в крові. А для виявлення і подальшого спостереження за виявленою патологією, призначення адекватного лікування або виконання обмежувальної лазерної коагуляції, слід проходити щорічний офтальмологічний огляд.
