Синдром Шегрена – що це, симптоми та лікування хвороби Шегрена

(Пока оценок нет)

Loading...

Синдром Шегрена, як і інші аутоімунні захворювання, є проблемою сучасної медицини. До цих пір не знайдена головна причина, яка є “спусковим механізмом” розвитку даного синдрому. У цій статті ми детальніше розкриємо: що таке синдром Шегрена. Розберемося, як він пов’язаний з офтальмологією. І що можна зробити, щоб полегшити стан пацієнтів.

Що таке синдром Шегрена

Це аутоімунне захворювання з нез’ясованою причиною виникнення, яке за статистикою частіше вражає жіночу частину популяції. Може бути первинним, тобто виникає самостійно, або вторинним – проявляється разом зі склеродермією, дерматоміозитом та іншими захворюваннями.

Найчастіше патологічний процес проявляється сухістю:

• шкіри;
• слизової очей;
• слизової рота, трахеї, носоглотки;
• слизової піхви.

Також можуть залучатися до процесу слізні і слинні залози. У деяких випадках зменшується секреція ферментів, що беруть участь в акті травлення.

На ранніх етапах можуть вражатись дрібні протоки залоз. При цьому відзначаються ознаки запалення слинних залоз на тлі нормального загального стану.

Лікування захворювання симптоматичне. Направлее на поліпшення якості життя пацієнта.

Причини синдрому Шегрена

На даному етапі основна причина розвитку хвороби Шегрена не виявлена. Існує кілька теорій, які можуть бути причиною розвитку синдрому.

Серед них виділяють:

• Патологічну реакцію імунної системи, що розвивається у відповідь на деформацію клітин через вплив герпесу, ВІЛ та інших вірусів. В результаті організм сприймає власні клітини, як чужорідні і намагається захиститися.
• Гормональні зміни, як фактор, що провокує розвиток синдрому Шегрена.
• Вплив стресу, як фактор, що сприяє запуску роботи імунної системи проти деяких власних клітин.

До речі, захворювання має спадковий шлях передачі. Зустрічається як у дітей, та і їх батьків, а також у близнюків.

Синдром Шегрена: симптоми

Симптоми хвороби Шегрена можуть відрізнятися у кожного пацієнта:

• Якщо уражаються слізні залози, пацієнт скаржиться на відчуття чужорідного тіла. Також спостерігається свербіж, набряк, можуть бути точкові крововиливи і світлочутливість, печіння. Пацієнти відзначають біль в очах. Іноді знижується зір.
• Якщо уражаються слинні залози, можна відзначити їх збільшення. З’являється сухість слизової оболонки порожнини рота, вона приймає яскраво-рожеве забарвлення, утруднюється функція ковтання слини та їжі.
• Якщо уражається слизова носа, пацієнти відзначають формування кірочок. Слизова може запалюватися.
• При ураженні шкірних покривів спостерігається їх сухість.
• Якщо залучаються дихальні шляхи, можуть запалюватися трахея, бронхи або легені.

Також можуть бути нехарактерні симптоми, які можуть бути частиною інших захворювань:

• кашель і задишка;
• запалення судин;
• підвищення температури тіла;
• поява висипу;
• біль в тілі;
• порушення функцій щитовидної залози.

Однак, тільки лікар може поставити остаточний діагноз і призначити симптоматичне лікування. Самостійна діагностика може призвести до некоректної терапії і посилення загального стану.

Синдром Шегрена: сухість очей

Одним з перших симптомів хвороби Шегрена є сухість ока. Через недостатнє зволоження слизової, у пацієнтів розвивається синдром “сухого ока”. Він проявляється такими симптомами:

• печіння;
• світлобоязнь;
• свербіж;
• біль;
• дискомфорт в очах;
• відчуття стороннього тіла.

Симптоми є неспецифічними, і можуть виникати з інших причин у різних пацієнтів. Якщо ви помітили подібну симптоматику, потрібно звернутися до офтальмолога. Фахівці клініки Візіобуд проведуть діагностику і при необхідності направлять на консультацію до суміжного фахівця. Міждисциплінарний підхід дозволяє вчасно виявити патологію і призначити лікування.

Діагностика та лікування синдрому Шегрена

Пацієнтам з підозрою на хворобу Шегрена призначають загальний аналіз крові. За допомогою тесту визначається наявність запального процесу в організмі, ревматоїдний фактор і інші показники.

На офтальмологічному прийомі проводять тест Ширмера. Для цього смужку стерильного фільтрувального паперу закладають під нижню повіку і оцінюють зволоженість паперу через 5 хвилин. Це дозволяє визначити здатність слізних залоз зволожувати слизову оболонку ока.

Також береться мазок з ока для визначення бактеріального фактора.

Інші методи діагностики:

• сіалографія – для вивчення стану проток залоз (спостерігаються нерегулярні розширення і звуження проток залоз);
• ультразвукова діагностика слинних залоз – для оцінки розмірів і структури слинних залоз;
• біопсія слинних залоз;
• імунограма.

Лікування хвороби Шегрена

Є симптоматичним. Завдання купірувати запальний процес і усунути сухість слизових оболонок. При цьому можуть призначатися:

• гормональні препарати;
• цитостатики;
• мононуклеарні антитіла.

Офтальмолог може призначити краплі або мазі для зволоження слизової очей.

Також можуть призначати плазмаферез (очищення крові).

Важливо! Лікування призначає лікар-ревматолог. Офтальмолог може призначити симптоматичну терапію, яка стосується сухості очей.

Профілактика синдрому Шегрена

Так як захворювання передається у спадок, а етіологія первинного синдрому не виявлена, профілактика захворювання зводиться до кількох простих рекомендацій:

• регулярно стежте за своїм здоров’ям і проходьте профілактичні медичні огляди, що дозволяє стежити за станом організму і вчасно помічати деякі порушення його роботи;
• висипайтеся по 8 годин на день, це дозволяє знизити стресовий фактор;
• виконуйте базові правила гігієни, що дозволяє захистити організм від контакту з деякими збудниками;
• використовуйте контрацепцію, щоб захистити себе від деяких видів герпесу і ВІЛ інфекції.

Рекомендації є неспецифічними і допомагають захиститися від багатьох захворювань.

Коли варто звертатися до лікаря

Так як сухість очей може бути первинним симптомом синдрому, рекомендовано звернутися до лікаря при перших ознаках захворювання. В ході опитування лікар може запідозрити аутоімунний стан і направити пацієнта до суміжного фахівця.

Висновок

Синдром Шегрена – це сукупність симптомів аутоімунного захворювання, який зачіпає слизову оболонку ока. Офтальмолог може стати тим фахівцем, який вчасно направить пацієнта до лікаря-ревматолога. Саме тому варто регулярно проходити медичні профілактичні огляди, а також відвідувати лікаря-офтальмолога при перших симптомах сухого ока.