Doctors

Динаміка показників рівня внутрішньоочного тиску у пацієнтів після факоемульсифікації катаракти, асоційованої з псевдоексфоліативним синдромом — Мельник В.О., Стремовська Н.Б., Кикоть Л.В., Іващик О.Г.

24.06.2019

Матеріали  науково-практичної конференції з міжнародною участю OPHTHALMIC HUB

15-16 березня 2019 р.

Актуальність

Псевдоексфоліативний синдром (ПЕС) – системне дистрофічне захворювання, яке характеризується переважно враженням структур переднього сегменту ока і являється пусковим механізмом розвитку катаракти та глаукоми. В останній час особлива увага приділяється гіпотензивному ефекту внаслідок факоемульсифікації катаракти (фЕК) [1–9]. Механізм зниження внутрішньоочного тиску (ВОТ) після фЕК до кінця не визначений. головна гіпотеза – вікове збільшення розміру кришталика і, відповідно, зменшення об’єму передньої камери ока і звуження кута передньої камери ока. Ми допускаємо, що підвищення ВОТ внаслідок збільшення кришталика може розцінюватись, як варіант факоморфічної офтальмогіпертензії.

Мета – оцінити вплив факоемульсифікації на рівень ВОТ в ранньому і віддаленому післяопераційному періодах у пацієнтів з катарактою асоційованою з ПЕС.

Матеріали і методи дослідження

група досліджень включала пацієнтів з ускладненою катарактою на фоні ПЕС з практики одного офтальмохірурга. В дослідженні брали участь 94 пацієнта (100 очей), з них 57,45% (54 пацієнта) – жінки, 42,55% (40 пацієнтів) – чоловіки. Дослідження проводилось відповідно до гельсінської Декларації. Комплексні офтальмологічні обстеження проводились за один місяць до втручання. Результати лікування оцінювались через три тижні, три та шість місяців після операції. Операції здійснювались одним хірургом в період між 01.16.2018 – 03.27.2018 рр. До операції оцінювались параметри передньої камери ока (2,98±0,38 мм), величини кришталика (4,87±0,39 мм) і рівень ВОТ (18,1±2,8 мм.рт.ст.). В післяопераційному періоді ВОТ після операції ми вимірювали рівень ВОТ за гольдманом. В групу дослідження не ввійшли пацієнти з глаукомою, іншою супутньою патологією органа зору, хірургічними операціями в анамнезі, з нестандартним ходом фЕК + ІОл, а також  пацієнти з міопією і гіперметропією середнього і високого ступеню. Всім пацієнтам проведено операцію – фЕК + ІОл за стандартною методикою.

Результати

через три тижні після операції відмічено зниження рівня ВОТ (16,5±2,8 мм.рт.ст.). через три місяці після операції спостерігалось несуттєве зниження ВОТ в порівнянні з першочерговими результатами (15,1±2,8 мм.рт. ст.). При спостереженні через 6 місяців зберігався стійкий гіпотензивний ефект (14,7±2,7 мм.рт.ст.).

Нами відмічений зв’язок між наявністю псевдоексфоліацій з одного боку, і змінами параметрів кришталика і глибини передньої камери ока з іншого. У пацієнтів з ПЕС відмічається зменшення глибини передньої камери ока і збільшення передньо-заднього розміру кришталика. За відсутності виражених ознак глаукоми, нормалізація параметрів переднього сегменту ока завдяки фЕК, може слугувати профілактичним заходом розвитку глаукоми, асоційованої з ПЕС. Також позитивним є, відмічений нами, фактор зниження ВОТ у пацієнтів з ПЕС після фЕК.

Висновки

  1. Результати дослідження показують, що проведення фЕК + ІОл може розглядатись не лише як «золотий стандарт» в хірургії катаракти, який дозволяє досягти високих зорових функцій, з мінімальною травматизацією і швидкою реабілітацією пацієнтів, а й припустити гіпотензивний ефект у пацієнтів з катарактою на фоні ПЕС.
  2. Проведення фЕК у пацієнтів з ускладненою катарактою на фоні ПЕС може слугувати профілактичним заходом розвитку відкритокутової глаукоми завдяки змінам анатомічних параметрів переднього сегменту ока.
  3. Раннє проведення оперативного лікування катаракти полегшує і прискорює рух водянистої вологи, знижує рівень ВОТ і, може розцінюватись як профілактика розвитку відкритокутової глаукоми.

Література

  1. Тахчиди X. П., Баранов Э. ф., Агафонова В. В. Патология глаза при псевдоэксфолиативном синдроме. – М.: Офтальмология, 2010. – 156 с.
  2. Al-Mugheiry T., Cate H., Clark A., et al. Microinvasive glaucoma stent (MIGS) surgery with concomitant phacoemulsification cataract extraction:outcomes and the learning curve// J. Glaucoma. – 2017. – Vol.26(7). – P.646–651.
  1. Armstrong J., Wasiuta T., Kiatos E., et al. The effect of phacoemulsification on intraocular pressure and topical medication use in patients with glaucoma:A systematic review and meta-analysis of 3-years data// J. Glaucoma. – 2017. – Vol.26(6). – P. 511–522.
  1. Issa de Fendi L., Cena de Oliveira T., Bigheti Pereira C., et al. Additive effect of risk factors for trabeculectomy failure in glaucoma patients// J. Glaucoma. – 2016. – Vol.25. – P. 879–883.
  2. Poley B.J., Lindstrom R.L., Samuelson T.W. Long-term effect of phacoemulsification with intraocular lens implantation in normotensive and ocular hypertensive eyes // J Cataract Refract. Surg. – 2008. – Vol. 34. – P. 735–742.
  3. Zetterstrom C., Behndin A., Kugelberg M., et al. Changes in intraocular pressure after cataract surgery: analysis of the Swedish National cataract register data// J. Cataract Refract. Surgery. – 2015. – Vol.41. – P. 1725–1729.
  4. Issa de Fendi L., Cena de Oliveira T., Bigheti Pereira C., et al. Additive effect of risk factors for trabeculectomy failure in glaucoma patients// J. Glaucoma. – 2016. – Vol. 25. – P. 879–883.
  5. Gabor Hollo, Anastasios G.P.Kostas. Biochemistry and genetics of exfoliation syndrome. In: Exfoliation Syndrome and exfoliative glaucoma. 3rd// Savona-Italy// Publicomm. – 2015. – 197 p.
  6. Мельник В.О., Коц-готліб Н.В., Вадюк Р.л., та ін., Оцінка ефективності комбінованого оперативного лікування хворих з первинною відкритокутовою глаукомою та віковою катарактою // Офтальмологічний журнал. – 2016. – №470 (3). – С. 28–30.