
Зміст:
Катаракта – це помутніння (втрата прозорості) кришталика ока, яке веде до прогресуючої безболісної втрати зору.
Вона здатна протікати тривало, впродовж 10-15 років, залежно від причини виникнення.
У розвитку катаракти спостерігається декілька стадій: початкова, незріла, зріла та перезріла. За відсутності лікування захворювання може призвести до повної сліпоти. Розглянемо детальніше незрілу стадію хвороби.
Що таке незріла катаракта
Незріла катаракта – це одна зі стадій помутніння кришталика, яка в основному діагностується у людей старше 60 років.
На відміну від початкової форми, незріла катаракта ока виявляється, коли увесь кришталик певною мірою зачеплений помутнінням.
Спершу пацієнт починає гірше бачити кольорові предмети та деталізувати об’єкти на відстані. Потім втрачається гострота зору поблизу, що зумовлено ущільненням кришталика та зниженням його здатності пропускати світло.
Якщо незріла вікова катаракта охоплює тільки одне око, з’являється зоровий дискомфорт. Пацієнт відчуває печіння, виникає бажання прикрити уражений орган зору, потерти його. Навіть при незначних навантаженнях відчувається швидка стомлюваність ока. Якщо у пацієнта короткозорість, незріла катаракта призводить до збільшення ступеня міопії.
Діагностика незрілої катаракти
При підозрі на незрілу вікову катаракту лікар проводить візуальний огляд, потім призначає комплексне обстеження. У нього входять наступні дослідження:
- Біомікроскопія – за допомогою щілинної лампи лікар вивчає стан очного дна, перевіряє гостроту зору та досліджує його поля.
- Тонометрія – в ході процедури вимірюють внутрішній тиск очей, орієнтуючись на ступінь деформації рогівки.
- Авторефкератометрія – за допомогою авторефкератометра вимірюють заломлюючу здатність оптичних середовищ ока, виявляють далекозорість, короткозорість і астигматизм.
- Оцінка бінокулярного зору – дозволяє визначити тонус окорухових м’язів. Досить часто при катаракті порушується бінокулярний зір.
- Периметрія – визначає межі поля зору.
- Біомікроскопія – за допомогою щілинної лампи оцінюються внутрішні структури ока.
- Офтальмоскопія – оптичні інструменти дозволяють лікареві оцінити стан очного дна, судинної оболонки, зорового нерва.
За наявності супутніх очних захворювань можуть знадобитися додаткові діагностичні методи. До них відносяться УЗД ока, електрофізіологічні дослідження, офтальмометрія, визначення передньозадньої осі ока і тому подібні.