Що таке екзофтальм очей (вистояння очного яблука)

(Поки оцінок немає)

Завантаження...

Зміст:

• Як виглядає випадання очного яблука та що таке хибний екзофтальм
• Чому може з’явитися витрішкуватість
• Види екзофтальму
• При яких захворюваннях може розвинутися витрішкуватість
• Що робити, якщо в мене випуклі очі
• Випуклі очі в дитини: чому це небезпечний симптом та що робити
• Як запобігти появі екзофтальму

Екзофтальм або проптоз ока – так називається стан, за якого одне чи обидва ока виступають за межі орбіти більше, ніж передбачає фізіологічна норма. Часто це є індивідуальною чи расовою особливістю (так звана витрішкуватість).

Аномальний екзофтальм практично завжди виникає, як наслідок певних захворювань. Механізм розвитку патологічного проптозу єдиний: всередині орбіти, позаду очного яблука, з’являється якесь утворення. Це може бути надмірно розвинена жирова клітковина, накопичення рідини, гною, пухлина тощо. Як наслідок, об’єм орбіти зменшується і вистояння очного яблука стає надмірним.

Точної статистики щодо патологічного екзофтальму немає, проте є спостереження, що з ним частіше стикаються жінки 30–50 років. Зумовлене це, ймовірно, з поширеністю серед них хвороб щитоподібної залози. Втім, проптоз здатен розвинутися і у дітей, і у чоловіків.

Небезпека такого стану пов’язана з двома моментами. Перший – саме випинання чинить негативний вплив на очі. Другий – певні ризики для здоров’я людини створює основна причина проптозу. Тому кожний випадок незвичайного випинання очей варто проконсультувати досвідченим офтальмологом. Просто, щоби впевнитися, що загрози немає. Або ж вчасно виявити потенційно небезпечну проблему та вчасно її усунути.

Як виглядає випадання очного яблука та що таке хибний екзофтальм

Безперечно, випуклі очі не завжди свідчать про патологію: відстань, на яку очне яблуко виходить з під країв орбіти, дуже мінлива. Наприклад, для людей із чорним кольором шкіри, умовна норма екзофтальму становить майже 25 мм. Натомість у представників монголоїдної раси, нормальним вважається випинання очей до 16 мм. Для європейських народностей, середня норма виступання очей – 18 мм, індивідуально – до 21,7 мм.

Існує і хибний екзофтальм. Це низка патологічних станів, які створюють візуальну картину надмірної витрішкуватості, однак стосовно орбіти, око лишається в межах анатомічної норми. Причини хибного екзофтальму в збільшенні самого очного яблука або в змінах кісток, м’яких тканин обличчя:

• високі ступені міопії (очне яблуко має великий передньо-задній розмір);
• буфтальм (тяжкі, зазвичай вроджені, форми глаукоми);
• вроджена чи набута асиметрія обличчя (одна орбіта менша за іншу);
• стійке підняття чи вкорочення (ретракція) однієї верхньої повіки;
• западання ока (енофтальм) інколи симулює екзофтальм на здоровій стороні.

Хибний проптоз очного яблука може з’являтися й через опущення верхньої повіки на іншому боці. Коли одна очна щілина вужча за іншу, виникає уявлення, ніби око випинається з орбіти саме на здоровому боці.

Чому може з’явитися витрішкуватість

Серед станів, за яких виникає екзофтальм, причини дуже різноманітні:

• гіперфункція щитоподібної залози, унаслідок чого надмірно розростається жирова клітковина в ретробульбарній ділянці (позаду очного яблука);
• запалення тканин орбіти, інфекційне або на тлі аутоімунних, метаболічних розладів;
• крововиливи, доброякісні чи злоякісні новоутворення орбітальної ямки, вроджені або набуті;
• порушення венозного відтоку крові від структур орбіти через тромбози вен, судинні мальформації;
• сторонні тіла очної западини (кісткові уламки внаслідок травм, пухлини кісток черепа, мозку).

Двобічний екзофтальм (типовий приклад – витрішкуватість при щитовидці) однозначно потребує уваги. Та всі випадки випадання очного яблука з однієї сторони обличчя мають викликати особливу насторогу. Тим більш, якщо супроводжуються болем чи порушеннями зору. Це свідчить, що на тлі основного хворобливого процесу страждають м’язи ока та зоровий нерв.

Види екзофтальму

У суспільстві, діагноз екзофтальму – це багато в чому суб’єктивна думка. Буває, що люди здаються нам витрішкуватими, однак при цьому вони мають абсолютне здоров’я. Офтальмологи ж чітко розмежовують норму від патології, тому в практиці спираються виключно на об’єктивні показники. Щоб визначити, чи випуклі очі – хвороба, чи індивідуальні особливості людини, проводиться опитування та вимірювання вистояння очей за межами орбіти.

Застосовується спеціальний прилад – екзофтальмометр. Принцип його роботи – виміряти ширину білої смужки склери між верхнім краєм орбіти та райдужною оболонкою.

Оцінюється, як ширина цієї смужки, так і її симетричність. Різниця виступання між правим та лівим оком у 2 мм уже свідчить про однобічний проптоз. Тобто, екзофтальмометр дає змогу відрізнити двосторонній екзофтальм від однобічного.

За результатами екзофтальмометрії, проптоз поділяють на три категорії:

1. Легкий – око виступає з очної западини на 21–23 мм.
2. Помірний екзофтальм – виступання очного яблука сягає 27 мм.
3. Виражений проптоз – випинання очей понад 28 мм.

Беруть до уваги і якість життя людей з екзофтальмом, ступені тут теж три:

1. Легкий ступінь – проптоз до 3 мм від індивідуальної норми, жодних проблем, крім косметичних, людина не відчуває.
2. Середньо-тяжкий ступінь – око виступає понад 3 мм, з’являються порушення зору, подвоєння предметів (диплопія).
3. Загрозливий ступінь – унаслідок екзофтальму страждає зоровий нерв або рогівка втрачає зволоженість через лагофтальм та руйнується виразками.

При яких захворюваннях може розвинутися витрішкуватість

Справді, проптоз ока майже завжди розвивається на тлі тих чи інших захворювань. Найчастіше зустрічається витрішкуватість при гіпертиреозі – високий рівень тиреоїдних гормонів спонукає до розростання жирову клітковину в глибині орбіти та м’язи, які рухають очима. Цей стан називається офтальмопатією Грейвса, і поява екзофтальму при тиреотоксикозі – ознака серйозного ураження організму.

Та токсичним зобом, причини витрішкуватості не обмежуються. Екзофтальм може супроводжувати такі захворювання:

• орбітальний целюліт, саркоїдоз, гранулематоз із поліангіїтом;
• капілярна гемангіома, лімфома, мукоцеле тощо;
• ретробульбарні пухлини та метастази;
• варикоз орбітальних вен, тромбоз кавернозного синуса твердої мозкової оболонки й т.і.

Профіль захворювань залежить від віку та загального здоров’я людини. У молодому віці причини витрішкуватості мають, переважно, тиреоїдне та запальне походження. Для людей у віці, більшу загрозу становлять новоутворення. Тому розбиратися в ситуації треба якомога швидше, і краще робити це в спеціалізованій клініці.

Що робити, якщо в мене випуклі очі

Насамперед нагадаємо про індивідуальні/расові особливості. Очі дещо на викоті, якщо вони симетричні й такі з дитинства, зазвичай проблемою не є. Хіба що деякі косметичні незручності створюють.

Коли проптоз очей з’являється в процесі життя людини – ситуація зовсім інша. У подібних випадках починати пошук, як виправити випуклі очі, треба з візиту до кваліфікованого офтальмолога. Адже насамперед потрібно встановити, чи дійсно є проптоз, чи він симетричний. Одночасно, у клініці допоможуть знайти й причину цього процесу.

Варто усвідомити: жоден випадок екзофтальму не можна лікувати вдома, самостійно. Без діагностики та професійно підібраного лікування, виникають прямі загрози втратити зір чи здоров’я.

Залежно від ситуації, лікарі призначають:

• антибіотики, противірусні, протигрибкові засоби;
• препарати кортикостероїдних гормонів;
• антагоністи гормонів щитоподібної залози;
• краплі для захисту передньої частини ока, рогівки;
• порівняно часто треба вдаватися до хірургічних втручань, декомпресії орбіти.

Випуклі очі в дитини: чому це небезпечний симптом та що робити

Щодо дітей ситуація непроста. Насамперед через те, що всі немовлята народжуються з очними яблуками, які дещо більші, ніж розміри очної западини. Тому в новонароджених такий чарівний дещо здивований погляд. Звертати увагу треба на немовля, у якого помітний екзофтальм одного ока, асиметричний проптоз.

У міру дорослішання обличчя дозріває, і вже в ранньому дитинстві можна побачити, чи має дитина характерні очі на викоті. Якщо подібні риси має хтось із батьків – боятися нічого, це вроджені генетичні особливості. Нехарактерний для членів родини екзофтальм у дитини – привід показати її офтальмологу. Адже серед причин проптозу в дітей є вкрай серйозні процеси. Найпоширеніші причини екзофтальму в дітей різних вікових груп:

• 1–5 років – вроджені дермоїдні кісти, злоякісні пухлини (гліома зорового нерва, нейробластома, менінгіома тощо);
• 5–10 років – дермоїдні кісти, ретинобластома, лімфома, лейкемія, гемангіома;
• 10–18 років – різноманітні орбітальні кісти, пухлини слізних залоз, кісток.

І вже в підлітковому віці варто остерігатися тиреотоксикозу.

Лікувати кожного пацієнта, звісно, треба індивідуально. А якщо згадати, при яких захворюваннях розвивається екзофтальм, стає зрозуміло, що і для життя прогноз без професійного лікування буває невтішним.

Як запобігти появі екзофтальму

Жодних заходів, що запобігали б проптозу очей, не існує. Єдине, що можемо зробити – це підтримання загального рівні здоров’я:

• оптимальний режим роботи та відпочинку;
• захист шиї (щитоподібної залози) від травм;
• йодована сіль на кухні та в стравах;
• помірна, відповідна віку фізична активність;
• профілактичний щорічний огляд в офтальмолога.