Що таке халязіон та як відрізнити його від ячменю

(5 оцінок, середнє 3.60 з 5)

Завантаження...

Повіка почервоніла, болить при торканні. Ячмінь або халязіон? Дуже часто пацієнти плутають ці поняття та не звертаються до лікаря по медичну допомогу, коли та потрібна. Однак різниця між діагнозами колосальна, від цього може залежати метод запропонованого лікування.

Запалення переважно неінфекційне, але може ускладнюватися приєднанням вторинної інфекції та переходити у значно небезпечніші стани. Як при ячмені, так і при халязіоні варто звернутись до лікаря-офтальмолога для призначення лікування, яке знизить ризик розвитку ускладнень і рецидивів.

Як виглядає халязіон

Грецькою «халязіон» означає «градина», і ця назва досить добре його описує. Сформований халязіон – це опуклий щільний горбочок під шкірою повіки, гулька під оком чи над оком. Як виглядає халязіон, залежить від стадії та темпів розвитку запального процесу:

• коли халязіон на оці тільки починає формуватися, людину непокоїть дискомфорт, враження, що з’явився прищ на внутрішній стороні повіки чи в око насипали піску. Очі швидко втомлюються, при кліпанні, рухах очима виникають трохи болісні відчуття;
• перший видимий прояв – опухла повіка над оком (або нижня, під оком). Набряк супроводжується почервонінням повіки, наростає, може бути настільки вираженим, що не дає розплющити око;
• через 2-3 дні з початку запалення в одному місці крізь шкіру випинається щільний округлий вузлик, що при дотику пальцями може злегка зсуватись, перекочуватись;
• щільне утворення на повіках поступово збільшується протягом 2-8 тижнів, сягає розмірів горошини чи більших (великий поодинокий халязіон розмірами може перевищувати квасолину, розростатися на половину повіки);
• найчастіше халязіон поодинокий, односторонній, але зрідка може бути множинним – вузлики формуються в кількох місцях, на верхній та нижній повіці, на обох очах;
• при повільному розвитку запального процесу халязіон безболісний, біль може виникати через тиск великого утворення на око;
• при стрімкому, гострому розвитку запалення з приєднанням інфекції ущільнення болюче, шкіра над ним та навколо дуже червона.

Халязіон на верхній повіці

Верхня повіка – найпоширеніша локалізація халязіону. Першими ознаками його формування є дискомфортні відчуття в оці та набряк верхньої повіки ока. Згодом на верхній повіці починає промацуватись щільне утворення розміром з горошину. Шкіра рухлива, припіднята, може бути трохи деформованою, але без видимих ознак запалення. З боку кон’юнктиви спостерігається почервоніння та зона сіруватого кольору по центру. Пальпація практично безболісна. Якщо приєднується інфекція, може спостерігатися біль, виражене почервоніння зовнішнього боку повіки, поява гною.

Халязіон на нижній повіці

Має точно такі характеристики, набір проявів, відрізняється лише локалізацією. Часто не такий помітний, як халязіон верхньої повіки, але так само може інфікуватись, призводити до розвитку небезпечних ускладнень. Якщо халязіон нижньої повіки розташовується поблизу її внутрішньої спайки, його легко сплутати з дакріоциститом, каналікулітом, а при іншій локалізації – з ячменем нижньої повіки. В будь-якому випадку тільки фахівець може поставити правильний діагноз і запропонувати грамотне коректне лікування халязіону чи іншої патології.

Відмінність халязіона від ячменю

Халязіон можна легко переплутати з ячменем. Типовий прояв обох захворювань – дискомфорт, відчуття стороннього тіла в оці на ранній стадії, згодом – опухла верхня повіка чи нижня повіка та випинання, горбочок на ній. Набряк повіки часто супроводжується почервонінням. Незважаючи на подібні (особливо в перші дні) прояви в цих захворювань абсолютно різна природа розвитку.

Ячмінь:

• виникає через попадання інфекції у фолікул вії, сальну чи потову залозу повіки;
• в більшості випадків розташовується на зовнішньому краї повіки, на лінії росту вій (з внутрішнього боку може розвиватись гострий мейбоміт, який іноді називають внутрішнім ячменем);
• поодинокий ячмінь має відносно невеликі розміри, виглядає як прищ на повіці;
• зазвичай болючий, супроводжується інтенсивним свербежем;
• через кілька діб в зоні припухлості формується гнійний вміст, що просвічує крізь шкіру, на верхівці червоного горбочка з’являється жовто-біла крапка;
• далі (зазвичай на 4-6 день) гнійник спонтанно розкривається, гнійний вміст витікає.

При халязіоні:

• запалення розвивається через оклюзію (закорковування, непрохідність) мейбомієвої залози. Причини оклюзії різні, зокрема, рубцювання тканини внаслідок інфекційних захворювань, але інфекція не є безпосередньою причиною запалення;
• червонястий вузлик локалізується в товщі нижньої або верхньої повіки, можливе його формування як ближче до війчастого краю, так і далі від нього;
• якщо не приєднується вторинна інфекція, гнійне запалення відсутнє, ущільнення безболісне, без помітного почервоніння шкіри над ним;
• ущільнення може бути різних розмірів (від невеликої горошини до оливки);
• запальний процес має хронічний перебіг з повільним розвитком, у більшості випадків триває 2-8 тижнів;
• запалення може проходити самостійно, але без належної терапії підвищується ризик рецидивів або ускладнень.

Суттєво розрізняються підходи до лікування, результат та можливі наслідки, ускладнення ячменя та халязіона. Ячмінь ніколи не розсмоктується, зазвичай проривається самостійно. Лікування переважно консервативне, спрямоване на прискорення цього процесу та запобігання поширенню інфекції. Зрідка спонтанного прориву не відбувається та доводиться виконувати розтин.

Халязіон може поступово розсмоктатися в результаті розблокування (реканалізації) залози. Але це не завжди відбувається спонтанно, проведення комбінованої медикаментозної та немедикаментозної терапії підвищує шанси на його зникнення. Халязіон значно частіше, ніж ячмінь, вимагає хірургічного лікування (якщо  утворення велике, тривалий час не зникає, ускладнюється нагноєнням). Чи може прорвати халязіон?

Відповідь лікаря:

Досить часто відбувається реканалізація залози, називати цей процес проривом не зовсім вірно, це розблокування протоки, відновлення природного шляху відтоку секрету. Якщо протока залози не розблокується, під тиском секрету, що накопичується, може  відбутися прорив в іншому місці. Спонтанне розкриття халязіону також можливе в разі його інфікування та нагноєння. Існує суттєва різниця між тим, як прориває халязіон і ячмінь. Ячмінь має поверхневе розташування, після витікання гною розрив швидко гоїться. Халязіон знаходиться у товщі повіки, часто оточений хрящовою тканиною, в разі прориву жировий чи гнійний вміст вил’ється у тканину повіки. Це призведе або до поширення локалізованого запального процесу, або до формування нориці, патологічного ходу крізь товщу тканин на поверхню.

Кікоть Людмила Вікторівна

Як при халязіоні, так і при ячмені краще звернутися по медичну допомогу, оскільки самостійне лікування може призвести до розвитку ускладнень.

Ячмінь при поширенні інфекції може ускладнюватися множинними абсцесами повіки, флегмоною повіки, очниці. До можливих ускладнень внутрішнього ячменю також відноситься розвиток хронічного запалення, формування халязіону. Халязіон без своєчасного лікування може провокувати розвиток кісти, а утворення великих розмірів – спричиняти порушення зору, деформацію повіки, вростання вій. Гнійні ускладнення (абсцеси, флегмони) виникають зрідка, лише в разі приєднання вторинної інфекції.

Халязіон у дітей: у чому особливість та небезпечність

Ризик запалення внаслідок блокування протоку мейбомієвої залози підвищується у підлітків в період гормональної перебудови через зміну густини секрету мейбомієвих залоз. У маленьких дітей ця патологія значно менш поширена. До групи ризику входять діти з:

• дерматологічними захворюваннями;
• патологіями травної системи;
• демодекозом;
• цукровим діабетом;
• імунодефіцитними станами.

Якщо у дитини ослаблений імунітет, ризик гнійних ускладнень підвищується. Естетичний дефект, що виникає через зростання халязіону, спричиняє більшості дітей значний психологічний дискомфорт.

Дітям з халязіоном призначається переважно немедикаментозне, фізіотерапевтичне лікування.

Як запобігти появі халязіона на оці?

Всім людям, які не бажають появи халязіону або його рецидивів, рекомендовано:

• дотримуватися ретельної гігієни – щодня вранці та ввечері очищати край повіки;
• регулярно робити легкий самомасаж повік;
• контролювати соматичне здоров’я, рівень гормонів, цукру в крові, лікувати гастроентерологічні, ендокринні захворювання;
• вчасно та повною мірою лікувати інші запальні хвороби повік – блефарит, мейбоміт, ячмінь, а також дерматологічні захворювання шкіри обличчя, особливо з ураженням ділянок навколо очей;
• пацієнтам з хронічним блефаритом періодично проходити курси апаратної фізіотерапії для покращення мікроциркуляції у тканинах повіки, активізації відтоку секрету мейбомієвих залоз;
• зміцнювати імунітет;
• знизити кількість стресу та висипатися;
• своєчасно змінювати антисептичний розчин в контейнерах для лінз;
• не використовувати лінзи довше, ніж належить;
• збалансовано харчуватися, збагачувати раціон джерелами омега-кислот.

Ці прості поради допоможуть уникнути можливого розвитку халязіону в пацієнтів з різними історіями хвороб і загальним станом організму. Важливою складовою вторинної профілактики (запобігання рецидивам і ускладненням халязіону) є своєчасне звернення до офтальмолога та виконання усіх його рекомендацій.

Коли варто звернутися до офтальмолога

Найкраще записатись на офтальмологічну консультацію, якщо набряк і почервоніння на повіці не проходить за 2-3 дні, натомість з’являється випинання, горбочок, гулька. Ці симптоми можуть бути проявом халязіону, ячменю чи іншого захворювання. Лікар поставить правильний діагноз, призначить відповідне лікування.

Обов’язковим є звернення до фахівця, якщо від появи перших ознак запалення повіки минуло більше тижня, а утворення на повіці не прорвалося. Така картина більш типова не для ячменю, а для халязіону.

Іноді під халязіон маскуються злоякісні новоутворення, рання діагностика яких є життєво важливою.

Якнайшвидше зверніться до офтальмолога, якщо щільна та безболісна гулька на оці (точніше, на повіці) почала розм’якшуватись, в цьому місці пульсує біль – це ознаки приєднання інфекції та розвитку гнійного процесу, що може мати дуже небезпечні наслідки.

Висновок

Халязіон – це неінфекційне хронічне запалення мейбомієвої залози, що розвивається внаслідок перекриття її протоки та накопичення всередині секрету. Він досить подібний до ячменю (особливо на початковій стадії), але, на відміну від нього, не схильний до швидкого спонтанного розрішення без ускладнень. Без своєчасного правильного лікування халязіон може трансформуватися в кісту залози або інфікуватися та нагноюватись. Саме тому дуже важливо вчасно показуватися офтальмологу, щоб запобігти можливим ускладненням. У клініці VISIOBUD працюють фахівці, які регулярно допомагають пацієнтам з халязіоном. Вони володіють новітніми методиками лікування та величезним досвідом, що дозволяє відрізнити халязіон від ячменю та інших патологій, що вимагають іншого підходу.