Анатомія ока: з чого складається орган зору людини

(Поки оцінок немає)

Завантаження...

Зміст:

• • Будова очного яблука
  • Зоровий нерв та його функції
  • Допоміжний апарат ока
  • Принцип і особливості роботи людського ока

Близько 80% інформації з навколишнього середовища людина отримує завдяки органам зору. Око – це складна система, яка здатна сприймати будь-які видимі обʼєкти, їх кольори та рух. Далі інформація розшифровується в головному мозку, і на «виході» людина отримує певне зображення.

Отже, сьогодні поговоримо про зоровий апарат людини, дізнаємося, яка будова ока людини, скільки оболонок має очне яблуко та як саме працює зір.

Будова очного яблука

Коли ми дивимося людині в очі, насамперед бачимо райдужну оболонку та очне яблуко – основний елемент органу зору. Очне яблуко має шароподібну форму і локалізується в черепі, зокрема в очниці. Таке розташування дозволяє захистити орган чуття кістками та навколишніми мʼякими тканинами. Діаметр очного яблука складає приблизно 24 мм.

Очне яблуко складається з трьох оболонок: зовнішньої, середньої та внутрішньої.

Зовнішня будова ока

Зовнішня оболонка складається з:

• Рогівки – прозорої оболонки, через яку проходить світло. Основна функція – переломлювати промені та захищати наступні елементи ока.
• Склери – щільної білкової оболонки, яка формує каркас ока та захищає його від травм.

Середня будова ока

Середня (судинна) оболонка має такі структури:

• Райдужна оболонка – передній відділ судинної оболонки, має забарвлення. В центрі райдужки розташована зіниця, яка регулює кількість світла, що потрапляє далі.
• Циліарне тіло – структура ока, завдяки якій кришталик змінює кривизну (процес акомодації), що дозволяє бачити обʼєкти на різних відстанях; утворює внутрішньоочну рідину.
• Судинна оболонка ока виконує функцію живлення киснем та поживними речовинами, виводить продукти обміну.

Внутрішня будова ока

Внутрішня оболонка ока має наступні структури:

• Сітківка – тонка світлочутлива оболонка, утворена паличками та колбочками. Функція сітківки ока цікава. Саме там формується зображення, яке передається на зоровий нерв і розшифровується головним мозком.

Крім оболонок очне яблуко має наступні внутрішні елементи:

• Кришталик – це прозора двоопукла лінза. Функція кришталика ока – переломлювати світло та фокусувати його на сітківці.
• Скловидне тіло – гелеподібна речовина, яка заповнює порожнину ока й є провідником світлових променів.
• Передня та задня камери ока – заповнені внутрішньоочною рідиною, яка живить навколишні тканини та підтримує внутрішньоочний тиск.

Отже, око – це система, яка здатна сприймати світлові промені та зчитувати навколишні обʼєкти. Будова ока складна та багатошарова. Зображення формується на сітківці, де обробляється паличками і колбочками, після чого передається на зоровий нерв.

Зоровий нерв та його функції

Зоровий нерв – провідник, що зʼєднує око та головний мозок. Складається з 1,2 млн нервових волокон, які збирають інформацію з сітківки та передають її далі.

Функції зорового нерву:

• передача електричних імпульсів від сітківки до потиличної ділянки головного мозку;
• забезпечення сприйняття зображення;
• участь у формуванні бінокулярного зору.

Пошкодження зорового нерву може призвести до часткової або повної втрати зору. Саме тому важливо звернутися після травми ока чи голови до спеціаліста, навіть якщо зір майже не погіршився.

Допоміжний апарат ока

Допоміжний апарат ока – це структури, які забезпечують захист очного яблука та функції зору.

До нього входять:

• Повіки – захищають очі від травм, потрапляння сторонніх тіл та регулюють кількість світла.
• Брови та вії – захищають око від пилу та поту.
• Слізний апарат – слізна залоза та протоки, зволожують око та вимивають мікрочастинки пилу.
• Окорухові мʼязи – забезпечують рухливість та синхронність очних яблук.

Принцип і особливості роботи людського ока

Око – складна оптична система, принцип роботи якої ґрунтується на перетворенні світла в електричний сигнал. Зоровий нерв є посередником між оком і зоровим центром, де відбувається обробка інформації.

Найпоширеніші проблеми зору:

• короткозорість;
• далекозорість;
• астигматизм;
• катаракта;
• глаукома.

Анатомія очей досліджена добре, завдяки цьому медики створюють сучасні протоколи діагностики та лікування проблем зору для дорослих і дітей.

Короткозорість та далекозорість часто призводять до перенапруження очей, але легко коригуються в кабінеті лікаря. Глаукома та катаракта розвиваються поступово, тому при своєчасному зверненні до спеціаліста можна покращити якість життя.

Особливу увагу приділяють дитячим хворобам, адже маленькі пацієнти не завжди можуть точно описати симптоми. Сучасні апарати дозволяють діагностувати проблеми зору навіть у наймолодших пацієнтів.

Тому не зволікайте: якщо вас турбують неприємні симптоми або ви хочете перевірити стан очей, записуйтесь на діагностику до лікаря-офтальмолога. Ваші очі у надійних руках.