Неврит зорового нерва

(1 оцінок, середнє 5.00 з 5)

Завантаження...

Стаття оновлена 03.2026

Зміст:

• Причини невриту зорового нерва
• Симптоми невриту зорового нерва
• Прогноз при невриті очного нерва
• Як лікують запалення зорового нерва
• Профілактика оптичного невриту

Запалення зорового нерва, також відоме як неврит зорового нерва чи оптичний неврит – це одна з найпоширеніших невропатій у пацієнтів молодше 50 років. Зорові нерви – це ІІ пара черепних нервів, що перехрещуються та частково прямують до протилежної частини ока, точка їх перехрещення називається хіазма. Кожен зоровий нерв являє собою вкритий мозковими оболонками пучок нервових волокон, що передає сигнали від сітківки ока до зорового центру в потиличній долі головного мозку, кількість оболонок на різних його ділянках варіюється від 0 до 3.

Що таке неврит зорового нерва? Це запалення його нервового стовбура та/або оболонок, що проявляється повною чи частковою втратою зору, зазвичай зворотною, іноді – больовим синдромом. Може бути одностороннім чи двостороннім.

Залежно від локалізації запального процесу розрізняють такі види невритів зорового нерва:

• ретробульбарний неврит – запальний процес на орбітальній ділянці нерва між очним яблуком і хіазмою. Він може бути периферичним (вражені оболонки), аксіальним (вражений нервовий стовбур) чи трансверсальним (тотальне пошкодження);
• інтрабульбарний неврит очей – запалення внутрішньоочної ділянки оптичного нерва, насамперед, його диску (оптичний папіліт).

За етіологією розрізняють ідіопатичний, демієлінізуючий, аутоімунний, інфекційний, параінфекційний, ішемічний, компресійний, токсичний неврит зорового нерва.

Причини невриту зорового нерва

У більш ніж 50% випадках запалення зорового нерва пов’язане з розсіяним склерозом, хронічним демієлілізуючим аутоімунним захворюванням. Внаслідок пошкодження мієлінових оболонок аутоантитілами розвивається запалення зорового нерва, ознаки якого є першими, часто єдиними проявами розсіяного склерозу. Такий оптичний неврит називають РС-асоційованим, чимало джерел класифікує його як типовий.

Інші причини невриту зорового нерва – це:

• загальні інфекції – туберкульоз, сифіліс, ВІЛ, малярія, дифтерія тощо;
• інфекційні та неінфекційні запальні захворювання ЛОР-органів – синусити, отити, тонзиліти тощо;
• інфекційні та неінфекційні запалення головного мозку – вірусний енцефаліт, менінгіт, арахноідит;
• нейромієліт (оптиконевромієліт) зорового нерва;
• захворювання з утворенням антитіл МОП-IgG (MOGAD);
• запальні хвороби очного яблука (іридоцикліт, кератит, ретиніт, панофтальміт) та/або очниці (періостит, флегмона);
• защемлення очного нерва доброякісною чи злоякісною пухлиною, гематомою, його ураження метастазами;
• отруєння свинцем або миш’яком;
• алкогольна інтоксикація;
• передозування або надто тривалий прийом деяких ліків, наприклад, стрептоміцину, гентаміцину;
• системний червоний вовчак (СЧВ), саркоідоз очей та інші аутоімунні захворювання;
• інсульт;
• ускладнення після вакцинації.

Симптоми та ознаки запалення зорового нерва

При такій офтальмологічно-неврологічній патології як неврит зорового нерва симптоми можна умовно розділити на порушення зорової функції, прояви больового синдрому та супутні (факультативні, необов’язкові) ознаки. При невриті очей симптоми порушення зорової функції проявляються обов’язково, але їх набір і вираженість варіюються залежно від локалізації та поширеності запального процесу. Ретробульбарний неврит зорового нерва також проявляється больовим синдромом, запалення внутрішньоочної ділянки зорового нерва зазвичай безболісне.

Зорові симптоми оптичного невриту:

• поява скотом (сліпих плям) округлої чи аркоподібної форми в центральній, парацентральній ділянці поля зору. При значних розмірах скотоми можлива майже повна сліпота;
• різке зниження гостроти зору, що швидко прогресує та за кілька днів сягає піку;
• зниження кольорового сприйняття – все виглядає тьмяним, ніби перед очима часта сітка;
• зниження контрастності зору;
• погіршення сутінкового зору аж до повної втрати здатності бачити в умовах слабкого освітлення;
• концентричне звуження полів зору, обмеження периферичного зору.

Больовий синдром та супутні симптоми:

• болі в оці, що посилюються при рухах очима;
• біль в глибині, за оком при натисканні на очне яблуко;
• іноді – головний біль лобно-скроневої локалізації;
• світлобоязнь;
• аномальна реакція зіниць на світло.

Прогноз при невриті очного нерва

Прогноз невриту зорового нерва залежить від його етіології, особливостей перебігу основного захворювання, тяжкості ураження.

Види та форми оптичного невриту, при яких прогноз сприятливий:

• інфекційно-токсичний;
• ідіопатичний;
• РС-асоційований оптичний неврит, що є єдиним, ізольованим синдромом розсіяного склерозу;
• ретробульбарний, односторонній, з незначною протяжністю осередків ураження.

Очікувані результати:

• в більшості пацієнтів з типовим оптичним невритом відбувається спонтанне, незалежне від лікування відновлення зору протягом місяця з початку захворювання;
• ймовірність часткового відновлення зору (до 0,5 та вище) – 92%;
• ймовірність повного відновлення – 72%;
• при інфекційних і токсичних невритах зорового нерва у 75-90% випадків зір повністю відновлюється протягом 1-3 місяців;
• у 0,1-3% пацієнтів відновити зір не вдається навіть за допомогою лікування.

Етіологічні фактори та види невриту, що погіршують прогноз:

• рідкісні демілієнізуючі аутоімунні захворювання (зокрема, нейромієліт зорового нерва, MOGAD);
• специфічні інфекції (сифіліс, туберкульоз);
• ревматологічні та гранульоматозні аутоімунні патології (саркоїдоз, СЧВ);
• оптохіазмальний арахноїдит;
• розсіяний склероз, що не обмежується ураженням мієлінізуючих оболонок зорового нерва;
• комбіноване ураження орбітальної ділянки та диску зорового нерва;
• двостороннє запалення.

• в більшості випадків зір після курсу лікування відновлюється до досить високих показників, 0,6-1;
• у 5-14% пацієнтів його гострота не перевищує 0,1;
• у 80-93% після закінчення лікування виникають рецидиви. Для їх профілактики рекомендований тривалий (до 6 місяців) курс терапії кортикостероїдами.

Можливі ризики та ускладнення:

• гострота зору залишається низькою або зберігаються порушення сприйняття кольорів, обмеження чи дефекти поля зору;
• після тимчасового покращення відбуваються рецидиви;
• розвивається часткова атрофія зорового нерва, що вимагає тривалого лікування та знижує шанси на відновлення зорової функції;
• у найтяжчих випадках настає повна сліпота (амавроз);
• при РС-асоційованому оптичному невриті існує ризик прогресування розсіяного склерозу з ураженням інших нервів.

Як лікують запалення зорового нерва

План лікування оптичного невриту лікар розробляє після діагностики та визначення етіології захворювання. Лікування проводиться сумісно офтальмологом і неврологом. Можуть використовуватись такі методи лікування:

• місцева (ретробульбарна) та системна (внутрішньовенна чи пероральна) терапія кортикостероїдами;
• при аутоімунних захворюваннях – пульс-терапія кортикостероїдами;
• за показаннями – плазмаферез;
• діуретики для усунення набряку зорового нерва;
• вітамінотерапія (вітаміни групи В);
• десенсибілізуюча терапія;
• специфічна терапія, спрямована на вилікування або модифікацію перебігу основного захворювання.

Профілактика оптичного невриту

Специфічних методів профілактики цього захворювання не існує. Рекомендується:

• зміцнювати імунітет, дбати про профілактику та ефективне лікування інфекційних захворювань;
• своєчасно лікувати запальні захворювання ока та очниці;
• дотримуватись техніки безпеки при роботі з токсичними речовинами;
• не вживати алкоголь сумнівного походження;
• не перевищувати рекомендоване дозування та тривалість прийому медикаментів;
• при наявності хронічних захворювань, особливо аутоімунних, ревматологічних, регулярно спостерігатись у профільного лікаря, виконувати всі його призначення.