Статтю оновлено 05.2026
Зміст:
Ністагм це простими словами мимовільні коливальні рухи очей, або «бігаючі очі». Іноді він є фізіологічним, але в більшості випадків це патологічний стан, симптом низки захворювань. Ністагм може бути ознакою серйозних проблем, тому його не варто ігнорувати, потрібно пройти обстеження для визначення причини.
Що таке ністагм і як він проявляється
Ністагм це ритмічні коливальні рухи одного чи обох очей, що можуть здійснюватися в різних напрямках, відрізняються дуже високою частотою (кількасот раз протягом хвилини) та не піддаються контролю зусиллям волі. Збоку ністагм очей виглядає як часте посмикування, тремтіння очного яблука. Сама людина з ністагмом зазвичай не помічає та не відчуває, що в неї дуже швидко бігають очі, але може скаржитися на такі суб’єктивні прояви:
- складно зафіксувати погляд в одній точці;
- зображення нечітке, в очах ніби все тремтить;
- спроби сфокусувати погляд призводять до запаморочення.
Класифікація ністагму: види та форми
Ністагм, або тремор очей, класифікують за різними ознаками.
За напрямком руху очних яблук:
- горизонтальний ністагм (з боку в бік);
- вертикальний (вгору-вниз);
- діагональний (косий);
- торсійний – рухи по колу за годинниковою стрілкою чи проти неї;
- ротаторний – обертові рухи складнішої траєкторії, навколо різних осей;
- горизонтально-ротаторний – очні яблука рухаються з боку в бік та одночасно обертаються навколо осі;
- змішаний.
При цьому рухи лівого та правого ока можуть здійснюватись в одному напрямку чи в різних (односпрямований чи різноспрямований ністагм).
За походженням:
- оптичний, або сенсорний ністагм, причини виникнення якого криються у захворюваннях очей, очних або окорухових нервів;
- периферичний, або вестибулярний ністагм це неврологічний розлад, спричинений порушеннями в роботі вестибулярного апарату;
- центральний, або нейрогенний ністагм, причини якого пов’язані з ураженням ЦНС, головного мозку.
За часом появи:
Ністагм: причини виникнення
Причини виникнення патологічного ністагму поділяються на 2 великі групи: неврологічні та офтальмологічні, серед неврологічних причин виділяють розлади ЦНС та вестибулярного апарату.
Розлади ЦНС це патології, що супроводжуються ураженням певних зон головного мозку – мозочку, ретикулярної формації, вестибулярних ядер у стовбурі. Їх можуть спричиняти:
- порушення мозкового кровообігу, інсульт;
- запальні процеси інфекційної природи (енцефаліт, менінгіт тощо);
- черепно-мозкові травми;
- розсіяний склероз;
- пухлини головного мозку;
- вплив речовин з нейротоксичною дією, алкоголю, наркотиків.
Вестибулярний ністагм спричиняють патології внутрішнього вуха та його структур, зокрема:
- хвороба Меньєра;
- лабіринтит (внутрішній отит);
- вестибулярний нейроніт;
- доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення;
- травми голови з пошкодженням внутрішнього вуха;
- інфаркт лабіринту.
Офтальмологічні причини:
- вроджені та набуті захворювання, що супроводжуються зниженням зору – сильна міопія, ретинопатії, катаракта;
- недорозвиненість чи атрофія зорового нерва;
- травми голови з пошкодженням очей, окорухових, зорових нервів.
Особливості ністагму у новонароджених
Перші ознаки ністагму в немовлят зазвичай проявляються у віці 3-4 тижнів, коли малюк починає фіксувати погляд на предметах. Через вікову слабкість очних м’язів спроби сфокусувати погляд призводять до їх перенапруження та тремору. Тому в ранньому віці легкий, малоамплітудний горизонтальний ністагм є варіантом норми, може пояснюватись фізіологічними причинами.
Але тремор очей в немовляти також може бути ознакою патологічного вродженого ністагму. На патологічний характер ністагму можуть вказувати:
- рухи очей з середньою та високою амплітудою;
- інші напрямки руху, крім горизонтального;
- асиметричний (рухи лівого та правого ока неузгоджені) або односторонній ністагм;
- збереження проявів ністагму після 4-5 місяців;
- наявність супутніх порушень зору, неврологічних синдромів, альбінізму.
В будь-якому випадку ністагм у новонароджених потребує консультації дитячого офтальмолога та дитячого невролога – тільки фахівець за допомогою низки обстежень може відрізнити фізіологічний ністагм від патологічного.
Ністагм у дітей
Ністагм очного яблука в дітей може бути вродженим (пов’язаним з генетичними мутаціями, вродженими офтальмологічними або неврологічними патологіями, аномаліями оптичного нерва) або набутим внаслідок перенесених у ранньому віці захворювань, травм. В усіх цих випадках окрім ністагму спостерігаються інші ознаки основної патології.
Вроджений ністагм у дітей також буває ідіопатичним (моторним). Такий діагноз ставлять, якщо причину тремору ока встановити не вдається, він не супроводжується зниженням зору, неврологічними синдромами. З віком ідіопатичний ністагм може ставати менш вираженим.
Ністагм у дітей вимагає уваги не лише як ознака системних патологій, сам цей розлад, навіть ідіопатичний, пов’язаний з низкою ризиків:
- порушується коректне формування зорової системи, бінокулярного зору;
- може прогресувати зниження зору;
- дитина з ністагмом часто тримає голову у вимушеному положенні для компенсації тремору ока, така звичка може спровокувати розвиток кривошиї;
- психологічні проблеми та порушення соціалізації через те, що дитина з ністагмом відрізняється від однолітків.