Ретинопатія симптоми і причини

(Поки оцінок немає)

Завантаження...

Ретинопатія – патологія порушення зору, викликана ураженням сітківки (внутрішньої оболонки очного яблука, що містить фоторецептори, які перетворюють світло в нервові імпульси). З тієї чи іншої причини відбувається зупинка розвитку вже наявних, і порушується утворення нових, повноцінних судин. Компенсаторні механізми викликають розвиток неповноцінних судин, що проростають і лопаються в склоподібному тілі. Погане живлення очного дна призводить до фіброзу, розривів і відшарування сітківки. Прогресування патології закінчується повною втратою зору.

Причини виникнення ретинопатії

Фактична першопричина, через яку виникає ретинопатія, – це стійкі зміни в артеріолах, капілярах і венах, що забезпечують кровообіг в сітківці (ретині) ока.

До списку причин, які викликають стійкі ретинальні судинні зміни, входять:

• один або кілька факторів, обумовлених недоношеністю новонародженого;
• травма, контузія, опік сітківки;
• артеріальна гіпертензія;
• системні атеросклеротичні зміни;
• цукровий діабет;
• тяжка ниркова недостатність;
• гематологічні патології – поліцитемія, анемія, лейкоз, мієлома;
• аутоімунні ураження сітківки;
• оклюзія центральної ретинальної вени;
• гестоз (пізній токсикоз вагітних).

Крім цього ретинопатія може бути наслідком променевого опромінення.

Симптоми ретинопатії

Початкова стадія будь-якого різновиду ретинопатії протікає безсимптомно. Її можна виявити тільки на апаратному обстеженні.

Починаючи з другої стадії фоновим ретинопатіям притаманні такі загальні симптоми:

• звуження поля зору;
• дифузне або локальне почервоніння білка;
• фотопсія – поява “в очах” яскравих світлових ефектів, що нагадують іскри, спалахи, лінії блискавок, а також плаваючі темні точки і плями;
• розпливчастість, зниження контрастності, розмитість зображення;
• порушення гостроти зору;
• розлад сприйняття кольору;
• гемофтальм – крововилив в склоподібне тіло;
• головний біль, запаморочення, нудота.

При запущеній стадії перебігу будь-якого різновиду ретинопатії спостерігається порушення реакції зіниці на світло і зміна кольору райдужки навколо зіниці (рубеоз).

Різновиди патології

Сучасна класифікація ретинопатії виглядає наступним чином:

1. Первинні (ідіопатичні) види ретинопатії, походження яких невідоме:
   • центральна серозна;
   • задня багатофункціональна;
   • зовнішня ексудативна.

2. Вторинні різновиди або фонові ретинопатії:
   • травматична;
   • гіпертонічна;
   • діабетична;
   • атеросклеротична;
   • посттромботична;
   • гематологічна;
   • ниркова (нефро-ретинальний синдром).

Виділяють також ретинопатію недоношених дітей (застаріла назва – ретролентальна фіброплазія).

Діабетична ретинопатія

Сьогодні найпоширеніший фоновий різновид вторинного порушення кровопостачання сітківки ока – діабетична ретинопатія. Це супутнє цукрового діабету захворювання рано чи пізно розвивається у 90% діабетиків.

Залежно від ступеня ураження сітківки виділяють наступні стадії діабетичної ретинопатії (класифікація ВООЗ, 1992):

1. Непроліферативна – незначні крововиливи і мікроаневризми судин очного дна.
2. Препроліферативна – венозні аномалії, «тверді» і «ватяні» ексудати, фотопсія, безліч дрібних крововиливів, можливі великі локальні крововиливи, що призводять до короткострокової втрати зору.
3. Проліферативна – фіброзні зміни тканини склоподібного тіла, патологічне розростання кровоносних судин в диску зорового нерва, крововиливи в склоподібне тіло, відшарування сітківки.

Відмінний симптом діабетичної ретинопатії – розвиток на I стадії перебігу захворювання макулопатіі, що представляє собою набряк центральної частини сітківки. Слід також пам’ятати, що зниження гостроти зору є пізнім симптомом, і відстрочка походу до офтальмолога може закінчитися втратою зору.

Діагностика та лікування ретинопатії

Чим раніше людина виявить ознаки ураження сітківки і чим швидше звернутися до лікаря-офтальмолога, тим більше шансів у неї на лікування, купірування патологічних процесів або отримання менш важких ускладнень.

Діагностика діабетичної ретинопатії

Протокол ведення пацієнтів з цукровим діабетом передбачає обов’язкове щорічне проходження офтальмологічного обстеження. Він включає в себе бесіду, візометричний контроль гостроти зору, пряму і непряму офтальмоскопію при розширеній зіниці.

Для уточнення і постановки діагнозу, а також в разі скарг і виявлення посилення об’єктивних патологічних проявів, лікар призначить додаткові методи діагностики діабетичної ретинопатії, які можна застосувати й для виявлення інших її різновидів:

• периметрія – визначення розмірів поля зору;
• тонометрія – вимірювання внутрішньоочного тиску;
• УЗД очного яблука – оцінка стану структур і навколишніх тканин ока, вимірювання товщини кришталика і величини очних осей;
• електроретинографія – контроль біоелектричного потенціалу ретини;
• ангіографія сітківки з послідовним застосуванням 2-х контрастів (флуоресцеїну натрію та індоціаніну зеленого).

Якщо і цього комплексу обстежень буде недостатньо, то виконується МРТ і/або біомікроскопія ока щілинною лампою (бінокулярним мікроскопом, оснащеним освітлювальної системою).

Протипоказання до деяких видів діагностики ретинопатії

Для деяких досліджень порушення кровообігу сітківки ока існують обмеження, які не дозволяють їх виконати:

• у біомікроскопії – психоз;
• у МРТ – клаустрофобія, електроди, водії серцевого ритму, клапани, кліпси, металеві імпланти і чужорідні тіла, епілепсія, маса тіла більше 125 кг, I триместр вагітності;
• у електроретинографії – гострі патології ока запального характеру;
• у тонометрії – кон’юнктивіти різного походження;
• у ангіографії сітківки ока – непереносимість контрастних речовин.

В останньому випадку, і при наявності відповідного обладнання, пацієнтові призначають ОКТ-ангіографію, яка не має протипоказань – оптичну когерентну томографію з функцією ангіографії.

Методи лікування захворювання

Терапія ретинопатії залежить від стадії перебігу, і може бути консервативною або хірургічною. У будь-якому випадку, для ефективного лікування фонових ретинопатій потрібна посилена терапія основного захворювання, яке викликало порушення кровообігу в сітківці.

Для прикладу наведемо схему вузькоспеціалізованого консервативного лікування непроліферативної діабетичної ретинопатії.

При посиленні патологічних процесів діабетичної ретинопатії вдаються до оперативного лікування – лазерної коагуляції. Залежно від локалізації масиву ушкоджень, що вимагають припікання, може бути зроблена бар’єрна, фокальна або панретинальна коагуляція. На III стадії, коли патологія доходить до стану частих і великих кровотеч, діабетикам роблять вітректомію (резекцію склоподібного тіла, яка може бути частковою або повною).

На закінчення хочемо уточнити, що в переважній більшості випадків зміни при ретинопатії зворотні та добре піддаються лікуванню на I і на початку II стадії патології. Якщо належним чином контролювати основне захворювання, проходити щорічний огляд у офтальмолога, а при виявленні змін в сітківці – реагувати швидко і адекватно, то зберегти зір можна до кінця життя.