Хочете отримати консультацію або записатися на прийом?

    Ми зв'яжемося з Вами протягом 2 хвилин!

    Image5Ретинопатія – патологія порушення зору, викликана ураженням сітківки (внутрішньої оболонки очного яблука, що містить фоторецептори, які перетворюють світло в нервові імпульси). З тієї чи іншої причини відбувається зупинка розвитку вже наявних, і порушується утворення нових, повноцінних судин. Компенсаторні механізми викликають розвиток неповноцінних судин, що проростають і лопаються в склоподібному тілі. Погане живлення очного дна призводить до фіброзу, розривів і відшарування сітківки. Прогресування патології закінчується повною втратою зору.

    Причини виникнення ретинопатії

    Фактична першопричина, через яку виникає ретинопатія, – це стійкі зміни в артеріолах, капілярах і венах, що забезпечують кровообіг в сітківці (ретині) ока.

    До списку причин, які викликають стійкі ретинальні судинні зміни, входять:

    • один або кілька факторів, обумовлених недоношеністю новонародженого;
    • травма, контузія, опік сітківки;
    • артеріальна гіпертензія;
    • системні атеросклеротичні зміни;
    • цукровий діабет;
    • тяжка ниркова недостатність;
    • гематологічні патології – поліцитемія, анемія, лейкоз, мієлома;
    • аутоімунні ураження сітківки;
    • оклюзія центральної ретинальної вени;
    • гестоз (пізній токсикоз вагітних).

    Крім цього ретинопатія може бути наслідком променевого опромінення.

    Симптоми ретинопатії

    Початкова стадія будь-якого різновиду ретинопатії протікає безсимптомно. Її можна виявити тільки на апаратному обстеженні.

    Починаючи з другої стадії фоновим ретинопатіям притаманні такі загальні симптоми:

    • звуження поля зору;
    • дифузне або локальне почервоніння білка;
    • фотопсія – поява “в очах” яскравих світлових ефектів, що нагадують іскри, спалахи, лінії блискавок, а також плаваючі темні точки і плями;
    • розпливчастість, зниження контрастності, розмитість зображення;
    • порушення гостроти зору;
    • розлад сприйняття кольору;
    • гемофтальм – крововилив в склоподібне тіло;
    • головний біль, запаморочення, нудота.

    При запущеній стадії перебігу будь-якого різновиду ретинопатії спостерігається порушення реакції зіниці на світло і зміна кольору райдужки навколо зіниці (рубеоз).

     

    Записатися до офтальмолога:

      Різновиди патології

      Сучасна класифікація ретинопатії виглядає наступним чином:

      1. Первинні (ідіопатичні) види ретинопатії, походження яких невідоме:
        • центральна серозна;
        • задня багатофункціональна;
        • зовнішня ексудативна.
      1. Вторинні різновиди або фонові ретинопатії:
        • травматична;
        • гіпертонічна;
        • діабетична;
        • атеросклеротична;
        • посттромботична;
        • гематологічна;
        • ниркова (нефро-ретинальний синдром).

      Виділяють також ретинопатію недоношених дітей (застаріла назва – ретролентальна фіброплазія).

      Image2

      Діабетична ретинопатія

      Сьогодні найпоширеніший фоновий різновид вторинного порушення кровопостачання сітківки ока – діабетична ретинопатія. Це супутнє цукрового діабету захворювання рано чи пізно розвивається у 90% діабетиків.

      Залежно від ступеня ураження сітківки виділяють наступні стадії діабетичної ретинопатії (класифікація ВООЗ, 1992):

      1. Непроліферативна – незначні крововиливи і мікроаневризми судин очного дна.
      2. Препроліферативна – венозні аномалії, «тверді» і «ватяні» ексудати, фотопсія, безліч дрібних крововиливів, можливі великі локальні крововиливи, що призводять до короткострокової втрати зору.
      3. Проліферативна – фіброзні зміни тканини склоподібного тіла, патологічне розростання кровоносних судин в диску зорового нерва, крововиливи в склоподібне тіло, відшарування сітківки.

      Відмінний симптом діабетичної ретинопатії – розвиток на I стадії перебігу захворювання макулопатіі, що представляє собою набряк центральної частини сітківки. Слід також пам’ятати, що зниження гостроти зору є пізнім симптомом, і відстрочка походу до офтальмолога може закінчитися втратою зору.

      Діагностика та лікування ретинопатії

      Чим раніше людина виявить ознаки ураження сітківки і чим швидше звернутися до лікаря-офтальмолога, тим більше шансів у неї на лікування, купірування патологічних процесів або отримання менш важких ускладнень.

      Діагностика діабетичної ретинопатії

      Протокол ведення пацієнтів з цукровим діабетом передбачає обов’язкове щорічне проходження офтальмологічного обстеження. Він включає в себе бесіду, візометричний контроль гостроти зору, пряму і непряму офтальмоскопію при розширеній зіниці.

      Для уточнення і постановки діагнозу, а також в разі скарг і виявлення посилення об’єктивних патологічних проявів, лікар призначить додаткові методи діагностики діабетичної ретинопатії, які можна застосувати й для виявлення інших її різновидів:

      • периметрія – визначення розмірів поля зору;
      • тонометрія – вимірювання внутрішньоочного тиску;
      • УЗД очного яблука – оцінка стану структур і навколишніх тканин ока, вимірювання товщини кришталика і величини очних осей;
      • електроретинографія – контроль біоелектричного потенціалу ретини;
      • ангіографія сітківки з послідовним застосуванням 2-х контрастів (флуоресцеїну натрію та індоціаніну зеленого).

      Якщо і цього комплексу обстежень буде недостатньо, то виконується МРТ і/або біомікроскопія ока щілинною лампою (бінокулярним мікроскопом, оснащеним освітлювальної системою).

      Протипоказання до деяких видів діагностики ретинопатії

      Для деяких досліджень порушення кровообігу сітківки ока існують обмеження, які не дозволяють їх виконати:

      • у біомікроскопії – психоз;
      • у МРТ – клаустрофобія, електроди, водії серцевого ритму, клапани, кліпси, металеві імпланти і чужорідні тіла, епілепсія, маса тіла більше 125 кг, I триместр вагітності;
      • у електроретинографії – гострі патології ока запального характеру;
      • у тонометрії – кон’юнктивіти різного походження;
      • у ангіографії сітківки ока – непереносимість контрастних речовин.

      В останньому випадку, і при наявності відповідного обладнання, пацієнтові призначають ОКТ-ангіографію, яка не має протипоказань – оптичну когерентну томографію з функцією ангіографії.

      Image4

      Методи лікування захворювання

      Терапія ретинопатії залежить від стадії перебігу, і може бути консервативною або хірургічною. У будь-якому випадку, для ефективного лікування фонових ретинопатій потрібна посилена терапія основного захворювання, яке викликало порушення кровообігу в сітківці.

      Для прикладу наведемо схему вузькоспеціалізованого консервативного лікування непроліферативної діабетичної ретинопатії.

      Лікувальна діяФармацевтична група, приклад діючої речовини
      Підвищення стійкості тканин до гіпоксії (нестачі кисню)Антиоксиданти, мексидол
      Збільшення просвіту судин і поліпшення мікроциркуляції кровіВазодилататори периферії / амінокислоти, пентоксифілін / аргінін, таурин
      Збереження функціонального стану паличок і колбочокВітаміни, група В, A, C, E, P
      Зниження проникності і зміцнення ретинальних судинних стінокАнгіопротектори, рутин, троксерутин, гесперидин
      Зниження набряку сітківки і зупинка розростання судин в склоподібному тіліІнгібітори VEGF / тирозинкіназ, бевацизумаб, ранібізумаб / лапатиніб
      Поліпшення захисних властивостей, загального і місцевого імунітетуІмуностимулятори, кріданімод, галавіт
      Стимуляція і прискорення процесів регенераціїБіогенні стимулятори, ін’єкції екстракту алое

      Image1

      При посиленні патологічних процесів діабетичної ретинопатії вдаються до оперативного лікування – лазерної коагуляції. Залежно від локалізації масиву ушкоджень, що вимагають припікання, може бути зроблена бар’єрна, фокальна або панретинальна коагуляція. На III стадії, коли патологія доходить до стану частих і великих кровотеч, діабетикам роблять вітректомію (резекцію склоподібного тіла, яка може бути частковою або повною).

      На закінчення хочемо уточнити, що в переважній більшості випадків зміни при ретинопатії зворотні та добре піддаються лікуванню на I і на початку II стадії патології. Якщо належним чином контролювати основне захворювання, проходити щорічний огляд у офтальмолога, а при виявленні змін в сітківці – реагувати швидко і адекватно, то зберегти зір можна до кінця життя.

      Рекомендовані статті

      Короткозорість (міопія): класифікація, причини, симптоми,…

      Статистика ВООЗ невблаганна. Кількість людей з поганим зором щороку стає…

      Дистрофія сітківки – причини і…

      Ретинопатія симптоми і причини

      Блефаропластика переваги і недоліки пластики…

      Блефарит – що це, симптоми…

      Повіки – допоміжна, але досить важлива частина зорового апарату. Вони…

      Глаукома – що це? Причини…

      Зір – це дар для кожного з нас. Однак буває…

      Катаракта – що це? Причини…

      Компанія року 2020! Клініка Visiobud??

      КОНСУЛЬТАЦІЯ ОФТАЛЬМОЛОГА ВДОМА!

      Післяопераційний огляд без виїзду з…