...

Хочете отримати консультацію або записатися на прийом?

    Ми перетелефонуємо Вам найближчим часом!

    1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
    (Поки оцінок немає)

    Завантаження...

    Зміст:

     

    Тріада: синдром сухого ока + тунельний синдром зап’ястя + плечолопатковий періартрит – визнана хворобою комп’ютерної цивілізації, а сама по собі сухість в очах стала найпоширенішою офтальмологічною проблемою в розвинених країнах світу. При цьому доступність смартфонів та інтернет-зв’язку стрімко та щорічно омолоджує середній вік пацієнтів, а кількість звернень до окулістів із подібним захворюванням вже перевищує половину зі 100% тих, хто потребує офтальмологічної допомоги.

    Що таке синдром сухого ока

    Сльози є важливою складовою, без якої неможлива нормальна робота ока. Виробляється слізна рідина 3 видами залоз. Вироблені ними компоненти, потрапляючи на поверхню очей, утворюють слізну плівку. Її зовнішній жировий шар захищає від випаровування, середній рідкий – видаляє сторонні частинки і шлаки, підтримує ph, а внутрішній слизовий – поступово розподіляє плівку по поверхні і живить рогівку. Зміна якості та зниження обсягу вироблення слізної рідини викликає дискомфорт, а потім і патологічні зміни в рогівці та кон’юнктиві ока.

    Хвороба або синдром сухого ока (синоніми: сухість в очах, сухе око, сухість) – це очна патологія, для якої характерний різного ступеня ксероз (сухість) рогівки та кон’юнктиви, викликаний тривалою нестабільністю передрогівкової слізної плівки, що призводить до висихання поверхні очного яблука та веде до незворотних змін.

    Причини появи синдрому сухого ока

    Причиною розвитку патології Сухе око є порушення роботи однієї або декількох видів залоз: слізних, які виробляють рідкий компонент; мейбомієвих залоз, які синтезують жирову складову, а також вистилають склеру бокалоподібних клітин, що продукують слизову частину плівки.

    Дисбаланс складу та брак слізної рідини може бути спровокований:

    • вродженою відсутністю, недорозвиненням або порушенням іннервації слізних залоз
    • тривалим NEV-випромінюванням (високочастотним блакитним світлом 400-500 нм), що походить від моніторів смартфонів, ПК та сучасних TV-екранів;
    • роботою з зоровим напруженням, яке знижує частоту моргання;
    • постійним перебуванням у непровітрюваному приміщенні із сухим повітрям;
    • порушенням правил носіння контактних лінз;
    • офтольмологічними хворобами – блефаритом, дакріоаденітом, звуженням проток залоз, лагофтальмом різного походження, що виробляють компоненти слізної рідини, порушенням насосної функції слізних канальців;
    • тривалим (без перерв) лікуванням глаукоми спеціальними краплями з токсичними консервантами;
    • рефракційною операцією на очах, корекцією зору за методикою ЛАСІК, не надто вдало зробленою косметичною блефаропластикою або іншими причинами неповного закривання повік під час сну чи вдень, під час моргання;
    • системними захворюваннями організму – синдромом Шегрена, цукровим діабетом, патологіями щитовидної залози, ревматоїдним артритом, клімаксом, вовчанкою та іншими аутоімунними хворобами, лімфомою;
    • прийомом ліків, що пригнічують синтез компонентів слізної рідини – антидепресантами, антигістамінами, кортикостероїдами, препаратами від високого тиску, оральними контрацептивами;
    • браком вітаміну А;
    • фізіологічним старінням.

    Сухий та вітряний клімат може дати поштовх до розвитку патологічного стану Синдром сухого ока. Причини, що викликають сухість в очах, – це також можуть бути: злісне куріння, часті перельоти, неякісна або прострочена косметика, а також смоговий дим або велика кількість пилку у весняному повітрі.

    Види синдрому сухого ока

    Виділяють такі види сухості в очах:

    1. По локалізації клінічної форми очного ксерозу:
      • нитчастий та бульозно-нитчастий кератити, рецидивна мікро-, макроерозія та глибокий ксероз епітеліального шару рогівки;
      • хронічний сухий кон’юнктивіт;
      • гіпо-і гіперсухий кератокон’юнктивіт – ксероз рогівки + сухість кон’юнктиви.
    2. За дисбалансом складу слізної рідини:
      • зневоднене сухе око – порушення роботи основних слізних залоз, а також залоз Краузе та Вольфрінга;
      • синдром випареного сухого ока – звуження проток або зниження секреції жирів мейбомієвими залозами, сальними залозами Цейса та видозміненими залозами Молля;
      • дисфункціональний слізний синдром, зумовлений порушенням роботи або зниженням кількості келихоподібних клітин Бехера;
      • змішаний синдром сухості у власних очах — комбіноване зниження вироблення різних частин сльози при синдромі Шегрена.
    3. За ступенем тяжкості I-IV: легкий, середній, важкий, особливо важкий.
    4. За стабільністю прояву симптомів – стійкий, транзиторний (перехідний).
    5. За характером протікання – гострий, підгострий, хронічний.

    Вид синдрому сухого ока та причини його розвитку є визначальними факторами при призначенні лікування.

    Записатися до офтальмолога:

      Синдром сухого ока – симптоми

      Можливі виділення слизових ниток, наявність сторонніх включень у слізній плівці, світлобоязнь. Пацієнти скаржаться на низьку зорову працездатність у вечірній час. Прояви сухості у власних очах варіюються від легкого подразнення до значного запалення з рубцюванням передньої поверхні очного яблука.
      Типові прояви та ознаки сухого ока – це:

      • почервоніння склери та кон’юнктиви, швидка зорова втома;
      • компенсаторне підвищення сльозовироблення у відповідь на перші прояви пересихання поверхонь ока;
      • відчуття сухості, подразнення, печіння, різі, присутності стороннього тіла;
      • нечіткість зору;
      • сльозотеча у відповідь на вітер, особливо якщо він містить дим;
      • погана переносимість кондиційованого повітря.

      Діагностика синдрому сухого ока

      Для встановлення та уточнення діагнозу Синдром сухого ока офтальмолог:

      1. Здійснює опитування, що допомагає виявити причини виникнення патологічного стану.
      2. Здійснює огляд за допомогою офтальмологічного мікроскопа. Оцінює динаміку моргання. Перевіряє стан мейбомієвих залоз.
      3. Робить три спеціальні проби з тест-смужками та спеціальними барвниками, які визначають стабільність слізної плівки та інтенсивність її вироблення.
      4. Призначає аналіз крові при підозрі на асоційовану імунну хворобу.

      Варіант лікування пропонується лише після визначення причини, виду та тяжкості перебігу сухості в очах.

      Синдром сухого ока – лікування

      Усім пацієнтам із синдромом сухого ока буде призначено дотримання правил очної гігієни. Своєчасне усунення надлишкових виділень чи очищення від залишків, викликаних лущенням чи життєдіяльністю бактерій, необхідні лікування чи попередження виникнення блефариту. Також потрібно буде робити часті перерви у роботі за комп’ютерним монітором, виконуючи у цей час спеціальні вправи для очей.

      При сухості в очах показана сльозозамісна терапія препаратом «штучна» сльоза. При легкій тяжкості патології вибирають препарат із низьким ступенем в’язкості, а при тяжких формах – гелеві препарати високої в’язкості. Підбираючи «штучну» сльозу лікар також обов’язково враховує вихідну стабільність слізної плівки та дегенерацію рогівки. Крім цього, при виборі можуть бути застосовані 4-кратні пробні інсталяції різних препаратів з оцінкою суб’єктивних відчуттів пацієнта.

      У комплексне консервативне лікування також можуть увійти протиалергічна, протизапальна, метаболічна, імунна та гормонотерапія, специфічне лікування дисфункції та зондування мейбомієвих залоз. Деяким пацієнтам можуть бути призначені: носіння спеціальних окулярів із зволожуючою камерою; ліки, що посилюють функцію виділення залоз; закапування сироватки пуповинної крові. При тяжких формах патології, причиною яких є синдром Шегрена або інші хвороби, що провокують сухість в очах, до лікування залучаються ревматологи, ендокринологи, гінекологи.

      Якщо комплексне лікування синдрому сухого ока не даватиме бажаного прогресу, офтальмолог запропонує зробити операцію покриття слізної точки вільним кон’юнктивальною латкою або дорожчу хірургічну допомогу — полімерну обтурацію сльозовідвідних шляхів.

      Профілактика сухості в очах

      Щоб уникнути розвитку синдрому сухого ока, необхідно:

      • дотримуватись офтальмологічної гігієни;
      • користуватися окулярами із захисними фільтрами та зволожуючими краплями без консервантів;
      • стежити за якістю та терміном придатності косметики;
      • частіше провітрювати та стежити за вологістю повітря вдома, особливо після роботи обігрівача чи кондиціонера;
      • обмежити час дії на очі NEV-випромінювання від моніторів смартфонів, ПК та TV-екранів;
      • під час роботи за комп’ютером або роботи, що вимагає зорового напруження, частіше робити періодичні паузи для відпочинку, виконуючи офтальмологічну ЛФК-гімнастику.

      Тим, хто страждає від сухості в очах, потрібно стежити за тим, щоб в раціоні харчування було багато жирних кислот Омега-3.

      Синдром сухого ока – наслідки

      Ігнорування та нелікування сухості в очах рано чи пізно закінчаться проблемами із зором, частими запаленнями, травматичними ураженнями кон’юнктиви та рогівки. Ці наслідки синдрому сухого ока призведуть до різкого зниження зорової працездатності та можуть змусити людину змінити професію.

      Порада лікаря: Найчастіше синдромом сухого ока страждають люди у віці від 40 років і старше. Можна сказати, що це професійне захворювання офісних співробітників, які багато часу проводять за комп’ютером або за паперами. Бухгалтери зараз підтвердять інформацію, написану вище, так як, напевно, особисто стикалися з синдромом сухого ока. В кінці робочого дня може відчуватися тяжкість в повіках, починається свербіж, почервоніння, сльозоточивість, відчуття чужорідного тіла в оці. Краплі дають тимчасове полегшення, а неправильно підібрані краплі можуть тільки ще більше погіршити ситуацію. Не займайтеся самолікуванням.

      Валішевский Дмитро Орестович


      Також відзначимо, що сухе око може стати перешкодою або негативно позначитися на результатах корекції зору ЛАСІК. Без лікування синдрому сухого ока також неможлива і операція з видалення катаракти.

      Коли варто звертатися до лікаря-офтальмолога

      І насамкінець уточнимо, що йти до окуліста краще відразу при появі перших ознак сухості. Закапайте очі розчином дексаметазону (0,1%), і якщо відчуєте біль чи різь, то до лікаря потрібно йти швидше.

      Проведені окулістом опитування, огляд та нескладні діагностичні проби допоможуть скласти індивідуальний комплекс лікування синдрому сухості в очах. Окрім цього, навіть якщо тривога була хибною і діагноз не підтвердиться, то профілактичний огляд у офтальмолога — це гарантія раннього виявлення патології очей, яке допоможе розпочати лікування раніше, витратити на нього менше грошей та не робити операції.

      При виникненні симптомів, характерних для синдрому сухого ока, зверніться в клініку “ВІЗІОБУД +” до офтальмолога, пройдіть ретельну діагностику і отримаєте індивідуально призначення для лікування. Важливо не затягувати з лікуванням, так як, не шкідливий на перший погляд, синдром, може стати причиною більш серйозних захворювань очей.
      Турбота про власне здоров’я – ваше щасливе майбутнє.

      Лікар-офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург. Стаж роботи 44 роки.

      Рекомендовані статті

      Чому печуть очі: які причини…

      Чому темніє в очах та…

      Стадії глаукоми: ознаки глаукоми на…

      Катаракта – що це? Причини…

      Болить голова в ділянці лоба…

      Анатомія ока: з чого складається…

      Оптичні ілюзії: чому очі іноді…

      Як дивитися стереокартинки для тренування…

      Що робити, якщо мерехтить в…

      Вірусний, бактеріальний та алергічний кон’юнктивіт:…

      Залишити відгук

      Your email address will not be published. Обов'язкові поля позначені *