Анізокорія – що це, як лікувати анізокорію очей

Перш ніж вивчити матеріали, візьміть дзеркало і уважно розгляньте свої очі. Зверніть увагу на зіниці. Які вони? Однакового розміру? Або одна більша іншої? Якщо різниця між зіницями дуже помітна, можливо у вас анізокорія. Давайте розберемося детальніше в питанні різних розмірів зіниць і з’ясуємо, наскільки це небезпечно.

Що таке анізокорія?

Анізокорія – це стан системи органів зору, при якому розмір зіниць відрізняється один від одного. При цьому права або ліва зіниця може бути як більша, так і менша. Це можна визначити візуально, досить взяти дзеркало і в денному освітленні оцінити стан своїх очей.

Як правило, анізокорія не несе загрози для здоров’я, і вважається доброякісним захворюванням. Однак, якщо зіниці раптово стали різними по діаметру, необхідно звернутися до офтальмолога. Так як подібний стан може бути свідченням початку якогось іншого патологічного стану.

Види анізокорії і причини розвитку захворювання

Виділяють кілька варіантів анізокорії, які можна розділити на:

• фізіологічна
• механічна;
• патологічна;
• фармакологічна.

Фізіологічна анізокорія

Інша назва – істотна анізокорія і фізіологічна анізокорія. Виникає у 20 осіб з 100. Вважається доброякісною. При такому стані нормальною різницею між зіницями є 1 мм., зберігається адекватна реакція на світло.

Часто виникає самостійно і також самостійно проходить, без будь-якого лікування.

Механічна анізокорія

Розвивається при порушенні цілісності райдужної оболонки ока. Може проявлятися після травми, може бути ускладненням після хірургічної маніпуляції. При закритокутовій глаукомі.

Також сюди відносять вроджені аномалії:

• колобому – розщеплення райдужки;
• анірідій – часткова/повна відсутність райдужки;
• ектопію – зміщення зіниці і дислокація кришталиків очей.

Сюди ж відносять новоутворення.

Патологічна анізокорія

При такому вигляді різниці між зіницями важливу роль відіграє основне захворювання.

Ірит

Є однією з форм увеїту, характеризуються болем, світлочутливістю, а також запаленням переднього відділу очного яблука. В результаті звужується зіниця. У деяких пацієнтів після вилікуваного іриту анізокорія зберігається.

Синдром Горнера

Найчастіше проявляється такими симптомами:

• міоз;
• навколо ока не виникає потовиділення;
• птоз.

Також синдром Горнера відрізняють від фізіологічної анізокорії за швидкістю збільшення діаметра зіниць при слабкому освітленні. При фізіологічному варіанті розширення відбувається протягом 5-6 секунд з моменту зниження яскравості світла. При синдромі Горнера час збільшується до 20 секунд.

Найчастіше синдром виникає через іншу патологію і є наслідком інсульту, травми хребта з патологією спинного мозку або новоутворення. У деяких пацієнтів причина розвитку синдрому Горнера залишається нез’ясованою.

Синдром Ейді

Зіниця розширюється через ураження нервових волокон. Око практично не реагує або погано відповідає на вплив яскравого освітлення. Найчастіше характерний для жінок, у 8 з 10 пацієнтів уражається тільки одне око. Етіологія не з’ясована.

Параліч окорухового нерва

Третя пара черепно-мозкових нервів відповідає за роботу м’язів, контролюючих діаметр зіниці. При паралічі виникає розширення зіниці на ураженій стороні.

На тлі паралічу розвивається птоз і очне яблуко зміщується вниз і назовні. Спостерігається порушення акомодації.

Фармакологічна анізокорія

Виникає через вплив на органи зору деяких лікарських препаратів.

До них відносять:

• інгібітори зворотного захоплення серотоніну – при лікуванні депресії;
• трансдермальні пластирі з скополаміном-призначаються при закачуванні в транспорті, після хіміотерапії;
• очні краплі, які застосовуються при глаукомі.

Симптоми анізокорії

Головний симптом при розвитку даного захворювання – різниця в діаметрах зіниць. Можуть проявлятися інші симптоми, вони будуть залежати від причини появи анізокорії.

Діагностика та лікування анізокорії

Діагностика грунтується на огляді очей фахівцем, вивченні реакції зіниць на світло, швидкості їх реакції і симетричності в деяких умовах. Також призначають:

• біомікроскопічне дослідження;
• діасклеральне просвічування;
• ангіографію;
• ультразвукове дослідження;
• магнітнорезонансну томографію;
• комп’ютерну томографію.

У деяких випадках призначають мідріатики – краплі для розширення зіниці.

Крім цього призначаються тести:

• тропікамідовий;
• фенілефриновий;
• пілокарпіновий.

Фізіологічна або проста анізокорія не потребує лікування. Якщо причина анізокорії в іншому захворюванні, призначають терапію причини, а не наслідки розширення звуження зіниці.

Фактори ризику при анізокорії

Ризик розвитку анізокорії сильніше у жінок з синдромом Ейді. Також факторами ризику є:

• аневризма;
• пухлина;
• судома;
• мігрень;
• глаукома;
• травма.

Коли варто звернутися до офтальмолога?

Зверніться до фахівця, якщо ви виявили у себе один з наступних симптомів:

• птоз;
• втрата зору;
• головний біль;
• біль в шиї;
• біль в оці;
• нещодавня травма;
• двоїння в очах.

Висновок

Анізокорія вважається доброякісним захворюванням, яке іноді може бути наслідком іншого, більш серйозного захворювання. Фізіологічний стан є варіантом норми, однак при появі будь-якого додаткового симптому варто звернутися до фахівця. Лікарі клініки Візіобуд допоможуть вам в лікуванні анізокорії або причини, що викликала даний стан.